1 Червень 2020
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація

КОРИСНІ ЛІНКИ

Долинська районна рада

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/dolynska/ua/active_poll/v_maks.jpg 

Долинська міська рада

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/dolynska/ua/active_poll/dolyna.jpg 

Долинська центральна районна бібліотека  

LibLOGO 

Долинська центральна районна лікарня

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/dolynska/ua/active_poll/101.jpg

 

Долинський будинок дитячої та юнацької творчості

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/dolynska/ua/active_poll/f2.jpg

 

 

 

 

Державна підтримка енергозбереження

  

 

 

 

 

 

 

Створюйте ОСББ та долучайтеся до державної програми з енергоефективності! (відеоролик)

 

 

 

 

 

 

Допомога внутрішньо переміщеним особам та постраждалим, які опинились у складних життєвих обставинах


.



 На головну / Євроінтеграція

"Процес створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ЗВТ) належить до стратегічних цілей двостороннього торговельно-економічного співробітництва між сторонами та є логічним продовженням позитивних тенденцій у двосторонньому товарообігу України та ЄС в останні роки.

Переговорний процес між Україною та ЄС щодо створення ЗВТ започатковано у лютому 2008 року. 22 грудня 2011 р. підписано верифікаційний документ про завершення переговорів.

Реалізація положень щодо ЗВТ, які є інтегрованою складовою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, має створити необхідні умови для поступової інтеграції ринку України у Спільний ринок ЄС. Положення ЗВТ є юридично зобов’язуючими. Майбутня всеохоплююча та поглиблена зона вільної торгівлі ґрунтуватиметься на таких принципах:

• відповідність вимогам СОТ;

• поступове досягання чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталу, частково – робочої сили);

• чітке визначення перехідних періодів;

• асиметрія, або відносна взаємність;

• мораторій на введення нових торговельних обмежень.

Переговорний процес щодо створення ЗВТ проводився за 15 основними напрямами співпраці: тарифна пропозиція; торгівля товарами, в т. ч. технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні аспекти енергетичного співробітництва; послуги, заснування компаній, інвестиції, рух капіталу та поточні платежі; права інтелектуальної власності, включаючи географічні зазначення; конкурентна політика: антимонопольні заходи та державна допомога; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; урегулювання суперечок; транспарентність."

 

 

 

Основні параметри та переваги

майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС

Європейський Союз, що об'єднує 27 країн-членів територією майже 4 млн. кв. км., на якій мешкає понад 503,68 млн. осіб (більше, ніж населення США та Росії разом), з рівнем середнього доходу в 39 тис. дол. США на душу населення, є одним з найбільш великих світових ринків, на який прагнуть отримати доступ багато країн світу.

Впродовж останніх років частка ринку ЄС складає в середньому 33% у загальному експорті товарів України. Доля імпорту з країн-членів ЄС в середньому становила 35,6%. При цьому ринок ЄС відрізняється значно вищим тарифним захистом, в першу чергу по агропромислових товарах і продукції (діюча середня арифметична ставка увізного мита в ЄС всього по Митному тарифу становить 7,6%, в Україні – 5,0%; а по товарах груп УКТЗЕД 01-24 (сільське господарство) – 19,8% та 9,2% відповідно. Водночас, ставки увізного мита з боку сторони ЄС по окремих тарифних лініях в 1,5 – 14 разів вищі від ставок увізного мита України).

Запровадження зони вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Згідно досягнутих домовленостей лібералізація охоплює більш ніж 97% тарифних ліній (або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між Сторонами). При цьому, скасування увізних мит ЄС по більшості товарів відбудеться вже в перший рік дії угоди (по 99% тарифних ліній).

Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах по яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м’ясо свинини, курятини, цукор тощо. Зазначені товари є чутливими для ЄС та зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні Угод про вільну торгівлю тобто підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні. Водночас в результаті переговорів Україна отримала можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. При цьому мова не йде про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами які діють для України сьогодні.

Зазначене сприятиме зростанню обсягів експорту товарів та послуг (найбільш помітно може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості, зокрема кондитерської; помітно – експорт продукції текстильної та шкіряної промисловості, металургії та оброблення металу, хімічного виробництва, послуг транспорту і послуг юридичним особам).

Водночас, спостерігатиметься і незначне зростання обсягів імпорту товарів та послуг (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та машинобудування; помітне зростання – продукції харчової промисловості та сільського господарства, виробництва неметалевих мінеральних виробів, текстильної та шкіряної промисловості, інших видів виробництва, послуг транспорту та фінансового посередництва); Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі “ЗВТ+” з акцентом на регуляторному співробітництві.

Формат “ЗВТ+” передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

Ключовою відмінністю ЗВТ+ з ЄС від класичних зон вільної торгівлі є поширення режиму вільної торгівлі на сектор послуг та (частково) лібералізація руху робочої сили, а також широка програма адаптації економічного та секторального законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу, яка дозволить усунути нетарифні бар’єри для українського експорту до внутрішнього ринку ЄС.

Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ є приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.

За попередніми оцінками Світового банку, які базувалися на основі моделей загальної рівноваги, створення зони вільної торгівлі з ЄС, в порівнянні з існуючим на сьогодні високим тарифним захистом ЄС у сільському господарстві, могло б значно розширити виробництво сільськогосподарського сектору в Україні та українського експорту із загальним економічним ефектом у 200 млн. дол. США на рік, або 0,4% ВВП.

• прискорення темпів економічного зростання. Додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам;

• збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю: приріст відносно базового рівня очікується в основному, за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт. Водночас очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин та устаткування;

• розширення доходної частини державного бюджету. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування ЗВТ, короткострокова втрата бюджетних надходжень у зв’язку з лібералізацією митних тарифів буде компенсована за рахунок зростання інших статей бюджетних надходжень за рахунок внутрішніх податків;

• заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну: створення ЗВТ+ з ЄС стане потужним додатковим аргументом на користь прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів чи послуг, орієнтованих на експорт до країн ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки;

• покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів: процес адаптації законодавства в рамках ЗВТ+ та підвищення якості його імплементації матиме результатом покращення умов для ведення бізнесу в Україні в цілому;

• переваги для українських споживачів: поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар’єрів підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів. Окрім цього, конкурентний тиск, що його породжуватиме лібералізація доступу до ринків, спонукатиме до спеціалізації, в такий спосіб стимулюючи інновації та знижуючи вартість виробництва;

• відмова ЄС від застосування експортних субсидій в торгівлі з Україною.

Крімцього, результатом завершення адміністративних реформ, які мають бути впроваджені для реалізації зобов’язань України за Угодою, буде підвищення ефективності роботи системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність довимог ЄС. Реформування сфери технічного регулювання призведе до прийняття та впровадження технічних регламентів на конкретну промислову продукцію, які базуються на основних положеннях актів ЄС; створення відповідної інфраструктури призначених органів з оцінки відповідності та дооснащення випробувальних лабораторій і здійснення їх акредитації, а також до модернізації виробництва для забезпечення випуску продукції згідно з вимогами технічних регламентів. Це, в свою чергу дозволить вітчизняним виробникам на рівні конкурувати з їх європейськими контрагентами.

Разом з цим, розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень, передбаченої положеннями Угоди, а також залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу призведуть до розбудови системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність продукції українських виробників на внутрішньому та світовому ринках, поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту та експорту завдяки репутації.

Важливе значення для українських експортерів (виробниківтоварів) докраїн ЄС також будуть мати положення щодо застосування правил походження Європейського Союзу, що забезпечить двосторонню кумуляцію походження між Україноюі ЄC. Згідно з домовленостями щодо положень Угоди в частині руху капіталу та платежів передбачено гарантування вільного руху капіталу, пов'язаного з прямими інвестиціями, здійсненими відповідно до законодавства країни, а також пов'язаного з торговельними кредитами.

Імплементація положень Угоди також сприятиме зміцненню зв’язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища і соціальної політики та практики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україноюта ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів у розвитку держави та суспільства.

Прицьому, враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, Урядом України здійснюють сямасштабні заходи, пов’язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного асоціації Україна – ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV із змінами і доповненнями).

Прийнято 7061 національний стандарт, гармонізований з міжнародними та європейськими та 40 технічних регламентів, розроблених на основі актів законодавства ЄС, 27 з яких вже впроваджено. Крім того, Здійснюються масштабні заходи, пов’язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. З цією метою 15.06.2011 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 548-р "Про затвердження плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України".

Зазначене вже сьогодні забезпечило вітчизняним експортерам доступ на європейський ринок по окремих товарах, зокрема по продуктах тваринного походження. Так, станом на січень 2013 року Європейський Союз включив Україну до переліку країн, які мають схвалені плани державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів по таких продуктах тваринного походження як молоко, яйця, мед, свійська птиця та аквакультура (Рішенням Комісії № 2011/163/ЄС).

Таким чином на сьогодні Україна має можливість здійснювати експорт до країн-членів ЄС:

- риби морської (для людського споживання),

- меду бджолиного,

- продуктів тваринного походження не для людського споживання (побічних продуктів), яєць та яєчних продуктів.

На завершальному етапі знаходиться робота щодо отримання дозволу на експорт свійської птиці, в той час як робота стосовно виконання вимог та отримання дозволу на експорт молока ще триває. Для прискорення отримання остаточного дозволу на експорт зазначених продуктів на ринок держав-членів ЄС Україна має виконати низку вимог, що потребує значних коштів.

Крім того, останніми роками спостерігається тенденція щодо зростання обсягів експорту до ЄС сільськогосподарських товарів та продукції (зернових культур та насіння, а також плодів олійних рослин). Зокрема, експорт зернових культур зріс на 92% або 949,9 млн.дол.США, а експорт насіння на 33,5 % або на 308,0 млн.дол.США.




Важлива інформація!

На підтримку українських лікарів!
Держпродспоживслужба інформує!
До уваги громадян! Контакти сімейних лікарів!

Важливо!
Акутально!
 
Захистимо Україну разом!

 

ГЕРОЇ  НЕ  ВМИРАЮТЬ!

 

До відома громадськості!

 Інформаційно-навчальні ролики «Знай своє право на землю»

http://ww2.if.gov.ua/data/upload/public_embed/dolynska/ua/2814/pravo-na-zemlyu.jpg

 

 

Долинщина запрошує!
"Гаряча лінія"

w256h2561387214964phone2_1_orig.png(03477)2-70-68 - "Гаряча лінія" голови районної державної адміністрації

 

(03477)-2-53-07, та 2-53-06 - телефон «гарячої лінії» управління соціального захисту населення районної державної адміністрації діє з питань надання житлових субсидій.

 

2-53-05 - Робоча група з питання реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати

 

Повідомлення про корупцію

Информация-по-остойчивости.jpgВідомості про прояви та вчинення корупційних дії уповноваженими особами на виконання функцій держави у Долинській районній державній адміністрації надсилати на електронну адресу: ZPKRDA@i.ua або повідомляти за номером телефону (03477)27064

Уповноважена особа: Біда Ірина Олегівна.

ОФІЦІЙНІ САЙТИ

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 



Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області