Вміст нітратів у питній воді та їх вплив на організм людини

         Життя та здоров’я  людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Вода - найціннiший природний ресурс. Вона вiдiграє виняткову роль у процесах обмiну речовин, що становлять основу життя. Водою населення забезпечується від централізованих та децентралізованих джерел. Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних криниць.

             Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А,  дизентерія, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.

                   Перші випадки водно-нітратної метгемоглобінемії у немовлят описано ще у 1945р.  У дітей, що перебували на штучному вигодовуванні, виявили акроціаноз, задишку, тахікардію та інші ознаки гіпоксії. Було встановлено, що харчову суміш розводили водою з високим вмістом нітратів.Згодом було доведено, що на водно-нітратну метгемоглобінемію хворіють зазвичай немовлята, яких вигодовують сумішами та соками , приготовленими  на воді з високою концентрацією нітратів  та нітритів. Вплив нітратів на організм людини полягає у тому, що надходячи до травного каналу з водою, вони під впливом кишкової мікрофлори відновлюються в нітрити. Останні потрапляють у кров і блокують гемоглобін шляхом утворення метгемоглобіну, що не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його. Отже, що більше гемоглобіну перетворилося на метгемоглобін, то менша киснева ємкість крові.   У разі накопичення метгемоглобіну знижується насичення артеріальної крові киснем,  виникає кисневе голодування. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.

           Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

              Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (криниць  та індивідуальних свердловин). Всі вони повинні мати   зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що ж стосується розміщення криниць на території приватних домоволодінь, то часто поряд з джерелами водопостачання  знаходяться  господарські споруди для тварин, вигрібні ями, септики, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.

          На виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.10 №16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей» фахівцями Рожнятівськогорайонного відділу ДУ "Івано-Франківський ОЛЦ МОЗУ"у 2016 році обстежено 231криницю, вода з яких використовується для споживання дітьми віком до 3-х років. Із 231 дослідженого зразка води , у 22 виявлено перевищення вмісту нітратів, що становить 9,5%.

         У звязку з цим, для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

 — не вживати питну воду із криниць і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;

 — дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації криниць(ізолювання стін криниць , облаштування навколо глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, криниці не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково , з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися  уже після наступного заповнення;

 — територію поблизу криниці  утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

 — з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

 — за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.

 

В. о. завідувача Рожнятівського

районного відділу

ДУ"Івано-Франківський ОЛЦ МОЗУ"                                               Л.Б.Василів