http://ww2.if.gov.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/title/title_rozh.gif      http://ww2.if.gov.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/title/logo1.png 

e-mail:24680382@mail.gov.ua 

17 Вересень 2019
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
Офіційні сайти
_________________________

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/image001.jpg  

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/public_embed/dolynska/ua/2370/9

 

Рожнятівський районний суд

 

banner.gif

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/logotype.png 

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/drv_baner1.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/centr-zajnjatist.gif

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/odpa.gif

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/prez.jpg 

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/uryad.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/vr.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/konst.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/rnbou2.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/niss.png

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/sud.jpg

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/ukr-nato.jpg

 

http://ww2.gov.if.ua/data/upload/content/rojnyatynska/ua/ban_left/ukrinf.gif


ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ С. ЦІНЕВА РОЖНЯТІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 На головну / Документи державного планування / ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ С. ЦІНЕВА РОЖНЯТІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ

 Титулка АБЕ_1

                                                                               ЗМІСТ

 

1. ЗАВДАННЯ НА Розроблення детального плану території для будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції за межами населеного пункту с. Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області................................................................................................................................................................4

2.  ПОЯСНЮЮЧА ЗАПИСКА.

2.1. ВСТУП ТА ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ ПОСИЛАЄТЬСЯ…..……………………………………………………………………………………………7

2.2.СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ …………………………………………………………………………………………………........................  ..8

2.3.СТИСЛА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА………………………………..………………………………… ……9

2. 4. ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ……………………………………..…………………………...........10

2.4.1. Аналіз існуючого стану навколишнього середовища…………………..…………………… ……....10

2.4.2. Використання території………………..…………………………. ………………………………….. 10

2.4.3. Характеристика будівель (по видах, поверховості, матеріалу стін, ступеню зносу)    ……………10

2.4.4. Характеристика об’єктів ………………..…………………………. ………… ……………………..  10

2.4.5. Характеристика інженерного обладнання……………………….…………………………………..  10

2.4.6. Характеристика транспорту………………..……………………. …………………………………..  10

2.4.7. Характеристика благоустрою та озеленення…………………. …………………………………..….10 

2.4.8. Стан навколишнього середовища (Звіт про стратегічну екологічну оцінку)                                    .11

Вступ …………………………………………………………………………………………………..12

Зміст та основні цілі документа державного планування…………………………………………..13

1.1 Hopмативно-правова база проведення СЕО в Україні………………………………………….13

1.2 Зміст та  основні цілі детального плану…………………………………………………………13

2. Характеристика поточного стануовкілля…………………………………………………………15

3. Характеристика стану довкілля, умов житєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу………………………………………………………….16

4. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено…………………………………………………………………….27

5. SWOT- аналіз екологічної ситуації………....................................................................................24

6. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу…………………………………………………………………………….24

7. Зобов*язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов*язані з запобіганням негативного впливу на здоров*я населення, встановленні на міжнародному, державному та інших рівнях……

…………………………………………………………………………………………………………..29

8. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров*я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергетичних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 1—15 років відповідно, а за необхідності 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків……………………………………………………………………………………………….30

9. Заходи що передбачаються вжити для запобігання, зменшення  та пом’якшення негативних наслідків……………………………………………………………………………………………….30

10. Обгрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалась СЕО……………………………………………………………………………………………………..31

11. Заходи передбаченні для здійснення моніторингу наслідків виконання ДДП………………..31

12.Резюме нетехнічного характеру нового будівництва……………………………………………32

13. Перелік виконавців звіту про стратегічну екологічну оцінку……………………………….....35

14.Cписок використаної літератури………………………………………………………………….36

 

2.4.9. Планувальні обмеження.................................................................................................................... 37

2.5 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЇ, ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОЇ КОМПОЗИЦІЇ………………………………………………………………………………………………………………………37

2.6.РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ ….…………………..…………………………...37

2.7. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА РОЗСЕЛЕННЯ…………………………………………………..…................................................37

2.8.ХАРАКТЕРИСТИКА ІНШИХ ВИДІВ ВИКОРИСТАННЯТЕРИТОРІЇ……………………………………………………38

2.9. ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА, ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ТРАНСПОРТУ,РОЗМІЩЕННЯ ГАРАЖІВ І АВТОСТОЯНОК…..…………………………………………………………….38

2.10.. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД.………………………………..38

2.11. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ.……………………………………………….38

2.12.КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ, ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ….……………………………………………………..38

2.13 ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЗАХОДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ……………………………………………………….………………………….............................................................38

2.14.ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ……………………………….…………………………………………………………………38

2.15. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………………38

2.16.ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДПТ…………………………………………………………….39

 

3.   ВИХІДНІ ДАНІ:

3.1. КОПІЯ ГЕНПЛАНУ ЗІ СХЕМОЮ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАШТУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ М 1:10000 ............................40

3.2. КОПІЯ РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 76  ВІД 27.03.2019р ………………… ……………….………………………………..41

3.3.ЛИСТ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ІНТЕРЕСІВ ВІД 24.04.2019  №180/09.10-1 НА № 05 ВІД 17.04.2019 Р.(КОПІЯ)………………………………………………………………………..........................................................................43

3.4.КОПІЯ ДОГОВОРУ НА РОЗРОБЛЕННЯ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ ЗА МЕЖАМИ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ С. ЦІНЕВА РОЖНЯТІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА, ЕКСПЛУАТАЦІЇ  ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ  СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ..............................................................……………………………...............................................................................................44

3.5.  ВИПИСКА З ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО РЄЄСТРУ …………………………………………………………………..48

3.6  ДОВІДКА ГАПА ……..……………………………………………………………………………………………………..49

3.7. КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ СЕРІЯ АА № 001690 ВІД  22.07.2013Р………...................................................50

3.7. СВІДОЦТВО………...............................................................................................................................................................51

3.9..ВІДОМОСТІ…………………………………………………………………………………………………………………52

 

4. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

4.1. СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ПЛАНУВАЛЬНІЙ

 СТРУКТУРІ ОБЛАСТІ (ЧАСТИНИ ОБЛАСТІ)  М 1:25000

4.2 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ЗІ СХЕМОЮ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ ТЕРИТОРІЇ С.ЦІНЕВА М 1:10000

4.3. ПЛАН ІСНУЮЧОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ М 1:5000

4.4.СХЕМА ПЛАНУВАЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ ТЕРИТОРІЇ М 1:5000

4.3. ОПОРНИЙ ПЛАН М 1:2000 

4.4. ПЛАН ІСНУЮЧОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ М 1:2000

4.5. ПЛАН ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ ТА ПЛАНУВАЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ М 1:2000

4.6. ПРОЕКТНИЙ ПЛАН М 1:2000

4.7. СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РУХУ ТРАНСПОРТУ М 1:2000

4.8 . СХЕМА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД М 1:2000

4.9.КРЕСЛЕННЯ ПОПЕРЕЧНИХ ПРОФІЛІВ ВУЛИЦЬ М 1:20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Завдання



 


 

2.1.ВСТУП

 

Основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є:

-                       нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел;

-                       додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об’єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел;

-      залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.

Проектована ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Цінева Рожнятівського району.

Село Цінева розташоване на річці Дуба за 4 кілометри від районного центру та за 10 кілометрів від залізничної станції Рожнятів.

Детальний план території для будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції на території Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області виконаний у відповідності до чинних норм, правил та стандартів розроблений ПП «Архбудекспертиза-ІФ» згідно завдання на проектування, погодженого головним архітектором Рожнятівського  району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ ПОСИЛАЄТЬСЯ.

 

При розробці проекту використані наступні матеріали:

-       топографічна зйомка, подана замовником;

-       генеральний план села;

-       інші вихідні дані.

 

Детальний план території розроблений відповідно ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» з використанням діючих нормативних документів, основні з яких:

-       ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»;

-       ДЕРЖ Сан ПІН, 1996р «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;

-       ДБН В.2.2–9-2009 «Громадські будинки та споруди»;

-       ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;

-       ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів»;

-       ДБН А.2.2-3-2014 « Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

-       ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

-       ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»;

-       ДБН В.1.1-12-2014 «Будівництво у сейсмічних районах України»;

-       ДСТУ-Н Б В.1:1-27:2010  «Будівельна кліматологія».

- Закон України «Про альтернативні джерела енергії»

- Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"

 

Крім цього були використані інші будівельні норми та правила по новому, культурно-побутовому та інженерному будівництву.  

 

 

2.2 СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ

 

Розташування

 

Проектовані ділянки сонячної електростанції знаходяться на території  Цінівської сільської ради та розміщені на схід від с. Цінева. Територія, відведена для будівництва, має незначний похил у північному напрямку. Перепад відміток на ділянках становить по 7м.

 

Клімат

 

•       Кліматичні умови – ІІІ "А" кліматичний район (згідно ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010).

•       Зона вологості (згідно ДБН В.2.6-14-97)- "волога".

•       Розрахункова температура зовнішнього повітря -  -20°С.

•       Абсолютний мінімум температури повітря -  -38°С.

•       Абсолютний максимум температури повітря -  +35°С.

•       Кількість опадів за рік – 1600 мм.

•       Відносна вологість – 77- -81 %.

•       Середньорічна кількість атмосферних опадів – 605 мм.

•       Максимальна товщина снігового покрову – 505 мм.

•       Максимальна глибина промерзання ґрунту – 900 мм.

•       Пануючий напрям вітру - північно-західний.

•       Сейсмічність - 6 балів (ДБН В.1.1-12:2014, карта ЗСР-23004-А).

•       Дані для підрахунків прийняті згідно з ДБН В.1.2-2.2006 р.

           - снігове навантаження -1410 Па.

           - вітрове навантаження -1410 Па.

•       Термін експлуатації споруди - 30 років (ДБН В.1.2-14-2009, табл.2).

 

 

 

 

 

Гідрогеологічні умови і питання водопостачання

 

На проектованих ділянках знаходяться меліоративні канали. Виходячи з проектного використання ділянок у централізованому  водопостачанні немає необхідності.

 

Економічні та містобудівні умови

 

Проектні діялнки сонячної електростанції знаходяться на території Цінівської сільської ради та розміщені на схід від с. Цінева, є землями запасу та перебувають у державній власності. На даний момент ділянки не використовуються.

Поштовий індекс 77640. Телефоний код 380 (3474).

 

2.3. Стисла історична довідка

 

Село Цінева Рожнятівського району  має населення 1648 чоловік.

Стара назва – Чернява (1515р.). У податковому реєстрі 1515 року село записано як Чернява (Czerniawa), в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.

У минулому назва села виступала в парі з Демнею. Це підтверджують документи Цінівського історико-краєзнавчого музею, де є такий запис: Циркул (округ) Стрийський, паньство Рожнятівське, Цінева ет Демня.

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.

В 1772 році під час першого поділу Польщі землі Прикарпаття ввійшли до Австрії. За цих часів громада Ціневи мала українську печатку. Гербом села був лев. У шкільних свідоцтвах писали українською мовою.

У 1939 році в селі проживало 1900 мешканців (1870 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 поляків). Село входило до ґміни Ріпне Долинського повіту Станіславського воєводства.   

Наступні 15 років були роками боротьби проти окупантів, коли полягли та були ув’язнені або вислані сотні уродженців села.

 

        2.4. Оцінка існуючої ситуації

 

2.4.1. Аналіз існуючого стану навколишнього середовища

 

В даний момент на території проектування відсутні промислові складські та комунальні об'єкти, що можуть здійснювати негативний вплив на загальний екологічний стан навколишнього середовища.

 

2.4.2. Використання території

 

        На даний час територія ДПТ не використовується.

        Ділянки, на яких пропонується розміщення сонячних модулів є землями запасу і знаходяться у державній власності.

        2.4.3. Характеристика будівель (по видах, поверховості, матеріалу стін, ступеню зносу)

 

Будівлі на території проектованих ділянках відсутні.

 

2.4.4. Характеристика об’єктів

 

        На території опрацювання об'єкти культурної спадщини відсутні.

 

2.4.5. Характеристика інженерного обладнання

 

        На проектованих ділянках інженерні мережі відсутні.

 

2.4.6. Характеристика транспорту

 

Транспортна схема проектованого енергопарку сонячної електростанції, основні під'їзди та підходи до ділянок проектуються у відповідності з транспортно-пішохідними зв'язками, що склалися в районі відведених ділянок.

Основний під’їзд передбачений з існуючої грунтової дороги та польових доріг. Також запроектовано об`їзд по периметру проектованих ділянок та технологічні проїзди.

 

 

2.4.7. Характеристика благоустрою та озеленення

 

         На відведеній ділянці існуюче озеленення представлене багаторічним трав`янистим покровом.

 

2.4.8. Стан навколишнього середовища (Звіт про стратегічну екологічну оцінку)

 

 

ЗМІСТ

Вступ

Зміст та основні цілі документа державного планування…………………………………………..13

1.1 Hopмативно-правова база проведення СЕО в Україні………………………………………….13

1.2 Зміст та  основні цілі детального плану…………………………………………………………13

2. Характеристика поточного стануовкілля…………………………………………………………15

3. Характеристика стану довкілля, умов житєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу………………………………………………………….16

4. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено…………………………………………………………………….27

5. SWOT- аналіз екологічної ситуації………....................................................................................24

6. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу…………………………………………………………………………….24

7. Зобов*язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов*язані з запобіганням негативного впливу на здоров*я населення, встановленні на міжнародному, державному та інших рівнях……

…………………………………………………………………………………………………………..29

8. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров*я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергетичних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 1—15 років відповідно, а за необхідності 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків……………………………………………………………………………………………….30

9. Заходи що передбачаються вжити для запобігання, зменшення  та пом’якшення негативних наслідків……………………………………………………………………………………………….30

10. Обгрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалась СЕО……………………………………………………………………………………………………..31

11. Заходи передбаченні для здійснення моніторингу наслідків виконання ДДП………………..31

12.Резюме нетехнічного характеру нового будівництва……………………………………………32

13. Перелік виконавців звіту про стратегічну екологічну оцінку……………………………….....35

14.Cписок використаної літератури………………………………………………………………….36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вcтуп

 

Ha  сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого розвитку), спрямована на інтеграцію економічної, соціальної екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.   

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів  і програм дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планової діяльності    на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є забезпечення висого рівня охоронис довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.

В Україні створенні передумови для імплементації процесу СЕО, пов’язані з розвитком стратегічного планування та національної практики застосування екологічної оцінки.


 

1 Зміст та основні цілі документа державного планування

1.1.  Hopмативно-правова база проведення СЕО в Україні.

               Основним міжнародним правовими документами щодо СЕО є протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (від 01.07.2015 №562-VIII), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

               На виконання пункту 239  плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради  від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля, прийнято Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»  20.03.2018 р. №2354-VIII регулює відносини у сфері оцінки наслідків на довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного планування.

1.2.  Зміст та  основні цілі детального плану та його зв'язок з іншими документами державного планування

               Документом державного планування в даному випадку є Детальний план території для будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції за межами населеного пункту с. Цінева, Рожнятівського району, Івано-Франківської області.

               Основною метою ДПТ було відобразити поточний стан соціального та економічного розвитку Цінівської сільської ради, Рожнятівського району загалом і дати уточнення раніше розробленій містобудівній документації.

               Детальний план території розробляється на земельну ділянку земель запасу території Цінівської сільської ради, Рожнятівського району для розміщення окремого об’єкта будівництва – на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

               Об’єктом планової діяльності є нове будівництво сонячної електростанції.

               Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням розглянутих варіантів можливого розміщення сонячної електростанції (СЕС) і техніко економічних міркувань з урахуванням найбільш економічного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.

Запропонована під спорудження СЕС територія розташована в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (рис. 1) на схід від с. Цінева (рис. 2) на меліорованих землях (рис. 3) у Передкарпатті (рис. 4), що втратили свою природоохоронну цінність (тут відсутні об’єкти  природно-заповідного фонду (Природа…, 1973; Сав’юк та ін., 1995; Приходько та ін., 1996, 2000; Петрова, Третяк, 2003)). Це долина р. Дуба, яка є правою притокою р. Чечва, а та, у свою чергу, – лівою притокою р. Лімниця, що впадає у Дністер (басейн Чорного моря). Всі проектовані під СЕС ділянки знаходяться посеред території (долини р. Дуба), яка зазнала меліорації в минулому і деградували як сільськогосподарські. Цей бітоп (долина річки) межує:

·             із земельними наділами с. Цінева (із заходу) та с. Слобода-Рівнянська (зі сходу);

·             зі ставком з північного-сходу;

·             із типовими біотопами, які розмежовані транспортним сполученням (Т 0902) с. Рівня – м. Рожнятів з півночі, та польовою дорогою між с. Цінева і с. Рошняте з півдня.

Найближчі населені пункти відносно території, запропонованої під спорудження СЕС, знаходяться на відстані 0,7 км від с. Цінева, 1 км від с. Слобода-Рівнянська, 1,5 км від с. Роштяне та 2 км від м. Рожнятів.

Село Цінева розташоване на р. Дуба за 4 км від районного центру та за 10 км від залізничної станції Рожнятів. Координати: 48°53′42″ пн. ш. і 24°09′26″ сх. д. 

 

         Об’єкти культурної спадщини та ПЗФ на ділянці проектування відсутні.

 

При проектуванні дотримано умови п. 4.3. «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України «173 від 19.06.1996).

 

Забезпечення доступу та врахування думки громадськості під час розроблення ДПТ для здійснення СЕО.

Задля попереднього вивчення думки жителів Рожнятівського району щодо розміщення сонячної електростанціії на території Цінівської сільської ради (за межами населеного пункту) було проведено попередні збори в ході яких мешканці району та даного населеного пункту надали згоду на виготовлення необхідної містобудівної та екологічної документації щодо будівництва сонячної електростанції (далі СЕС).


 

2. Характеристика поточного стану довкілля

Детальний план території для розміщення сонячної електричної станції (далі – СЕС), розроблений з урахуванням прогресивних технологій, ефективного використання територій, чіткого функціонального зонування, транспортних та пішохідних потоків, створення нормальних умов для роботи підприємства.

 

Планувальна структура ДПТ визначилася технологією підприємства, транспортними зв’язками основних та допоміжних будівель та споруд, існуючим рельєфом місцевості, санітарними та протипожежними нормами. Архітектурно-планувальне рішення сформоване на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору санітарно-гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін.

 

Проектним планом передбачено розділення території на наступні функціональні зони:

 

-  Зона вітрових турбін та обладнання;

-  Зона проїздів, під’їздів та пішохідних доріжок;

-  Зона зелених насаджень спеціального призначення.

 

Для обслуговування території СЕС також запроектовано об'єкти позамайданчикової та внутрішньомайданчикової інфраструктури − автомобільні дороги, периметральна огорожа, телекомунікації та охоронні системи, силові і слабкострумні кабельні мережі.

 

Схему інженерної підготовки території, що проектується, розроблено згідно планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:1000 і виконано у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2018.

 

Вертикальне планування територій виконано з ув'язкою системи водовідведення при урахуванні максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існуючих зелених насаджень, а також з урахуванням наступних вимог:

 

– максимального збереження рельєфу;

 

– максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

 

– відведення поверхневих вод;

 

– мінімального обсягу земляних робіт і мінімального дисбалансу земляних мас.

Відведення поверхневих вод з проектованої території здійснюється по ухилам.

 

До початку виконання будівельних робіт родючий шар ґрунту необхідно зняти з території будівництва для подальшого використання при відновленні (рекультивації) порушених і малопродуктивних земель, а також при впорядкуванні і озелененні території. Баланс родючого шару грунт необхідно розрахувати на підставі проведених геологічних вишукувань.

Враховуючи особливості існуючого рельєфу місцевості, планувальної структури території, проектну мережу вулиць ДПТ визначилось формування одного водозбірного басейну дощової каналізації.

Дощовий стік скидається у місцевий водотік.

 

Джерела забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території проектування відсутні.

 

Загальна площа території в межах розробки ДПТ становить близько 11,2 га. Для забезпечення будівництва планується запроектувати наступні інженерні мережі та обладнання:

Водопостачання

 

Для забезпечення проектних об’єктів, що розташовані на господарчому майданчику, проектом передбачається привізна питна вода згідно потреб, а також привізна вода для забезпечення технічних потреб (для санвузла, тощо)

Водовідведення

 

Для утилізації стічних вод від господарчого блоку сонячної електростанцій проектом розглянуто 2 варіанти:

 

Відвід стічних вод від адміністративних та побутових приміщень сонячної електростанції до станції повного біологічного очищення  з подальшим скидом очищеної води до найближчої водойми;

…Стічні води від побутових приміщень пропонується відводити у двокамерний септик та далі – в накопичувальний колодязь з подальшим вивозом асенізаційним транспортом до найближчої мережі побутової каналізації або каналізаційних очисні споруди повного біологічного очищення після укладання відповідного договору з місцевими органами

 

Санітарне очищення території

 

Сумарний об’єм твердих побутових відходів на розрахунковий період складе 7,44 тонн/на рік.

 

Вивіз сміття планується здійснювати по заявочній системі після укладання договору з компанією по вивозу ТПВ.

 

Знешкодження твердих відходів з території ДТП передбачено на існуючому полігоні після укладання відповідного договору.

 

Для забезпечення виконання вимог Закону України «Про відходи» проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

 

Майданчики для встановлення контейнерів для сміття повинні бути огороджені і мати тверде покриття (асфальтове, бетонне).

 

Для зберігання та тимчасового збирання побутових відходів рекомендується використовувати контейнери об’ємом 0,3м3.

 

Електропостачання

 

В межах даного детального плану території для перетворення сонячної енергії електроенергію передбачається спорудження наземної СЕС, загальною максимальною потужністю 25 МВт.

Для передачі електроенергії в електричну мережу необхідно побудуватитрансформаторну підстанію.

 

 

Детальним планом території не передбачається реалізація видів планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля  аб.3 п.2; аб. 6 п.4 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

3.      Характеристика стану довкілля, умов житєдіяльності населення та стану його здоровя на територіях, які ймовірно зазнають впливу

Фізико-географічне районування, 

Згідно фізико-географічного районування (див. рис. 4) досліджувана територія належить до Лімницького району Передкарпатської височинної області та характеризується пониженою рівниною з’єднаного терасованого днища річок Лімниця і Сівка, що приурочені до текто-ерозійної поперечної до Карпат і Дністра депресії. Із заходу та півночі межує з Долино-Болохівським районом, на півдні виклинюється в Манявсько-Вигодський район. Східна межа звивиста і проходить уздовж уступу схилів долини Лімниці через населені пункти Небилів – Красне – Вербівка – Берлоги –Бережниця –Підмихайля – Перевозець – східну частину Калуша – Копанки – Войнилів. Природна рослинність представлена головним чином луками, лісів збереглося мало. Рілля району досягає 30 % від усіх земель. Ландшафти представлені терасовими комплексами. Основними населеними пунктами є Перегінське, Рожнятів, Брошнів-Осада, Калуська агломерація із промисловими землями, Войнилів. Південна частина входить до складу Рожнятівського, північна – до Калуського адмінрайонів.

Прісні води. Мінералізація прісних вод коливається в межах0,1–1,5 г/л, вони мають добрі смакові якості та є основним джерелом міського і сільського водопостачання. Містяться вони в основному в четвертинному водоносному горизонті, а місцями у відкладах корінних порід. У четвертинній товщі водоносними є алювіальні відклади річкових долин, з яких збудовані акумулятивні тераси. Вони представлені річковою галькою з домішкою піску й іншого різнозернистого матеріалу. Ці горизонти – основний носій прісних підземних вод і тісно пов’язані з геоморфологічними особливостями річкових долин. У карпатській частині басейну річкові долини у вигляді ущелин врізуються в корінні породи, де акумулятивні тераси вузькі, незначної площі, потужність алювію мала. У Передкарпатті долини цих річок дуже розширюються, площа терас значно зростає, потужність алювію також збільшується до 10–12 м і більше. У цьому випадку водоносні горизонти, притаманні алювіальним відкладам річкових терас, стають більш водозбагаченими. Водотривкий горизонт – це переважно глинисті породи третинного віку, поверхня яких дуже нерівна, чим у свою чергу зумовлюється потужність галькових водоносних відкладів. В одних місцях корінні породи виходять майже на поверхню, в інших корінне ложе занурюється на декілька метрів, де воно заповнене річковим алювієм. У зв’язку з цим утворюються напівзамкнені мікробасейни ґрунтових вод, а водозбагачення алювіального водоносного горизонту набагато збільшується.

Води цих ділянок водоносного горизонту використовують переважно для централізованого водопостачання. Закладені на них криниці можуть задовольнити потреби у прісній воді тільки окремих дворів. Покрівля алювіального водоносного горизонту – лесоподібні суглинки потужністю 0,5–1,5 м на молодших терасах і до декількох метрів на старших. Дзеркало підземних вод залягає на глибині 1–3 м і 7–10 м від денної поверхні, залежно від того, на якій річковій терасі цей водопункт закладений. Поповнення запасів алювіального горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів та бічного підживлення. У режимі вод цього горизонту, притаманного другій і третій акумулятивним терасам, крім атмосферних опадів, значну роль відіграють руслові води річки. Оскільки горизонт залягає близько до денної поверхні та легко забруднюється відходами промисловості й населених пунктів, то при використанні води для питних потреб не слід забувати про санітарний їх стан (Природа…, 1973)

Підземні води корінних порід Івано-Франківської області переважно високої мінералізації. У межах Передкарпатського прогину мінералізація цих вод зростає до декількох сот грамів на літр, що дозволяє назвати їх природними розсолами. Але при більш детальному вивченні особливостей геологічної будови водоносних товщ та геохімічної обстановки поширення підземних вод, з урахуванням своєрідності їхнього хімічного складу, води ці потрібно поділити на дві відміни: розсоли, які притаманні воротищенським і стебницьким соленосним відкладам, та води палеогенових і крейдових порід хлоридно-натрієво-кальцієвого складу, які є контурними й підошовними водами нафтових і газових покладів.

 Рельєф. Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано-Франківської області, складна і довга історія розвитку  екзогенних процесів, зумовили неоднаковий характер її поверхні. Відповідно до трьох основних тектонічних зон – платформи, передового прогину і складчастої зони – на території області утворилося три основні типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформі, флювіальний у зоні прогину і гірський складчастий у геосинклінальній зоні (Природа…, 1973).

Кліматичні особливості. На території західних областей України, в тому числі й Івано-Франківської, циркуляція атмосфери як кліматотворчий фактор виявляється в перенесенні атлантичних, континентальних і арктичних повітряних мас, а також у циклонічній та антициклонічній діяльності. При цьому всі форми циркуляції загалом зумовлюють тут перевагу перенесення повітряних мас з Атлантичного океану над перенесенням континентального повітря зі сходу (Природа…, 1973).

Атмосферною циркуляцією визначається утворення хмар і кількість опадів. Основна причина великої кількості опадів у цій місцевості – часте проходження циклонів і пов’язаних з ними фронтів. В окремі роки, залежно від переваги циклонічної погоди над антициклонічною або навпаки, річні суми опадів можуть докорінно відрізнятися від багаторічної норми.

Вітровий режим певною мірою відображає умови циркуляції повітряних мас над місцевістю. Тому частково з напрямком вітру пов’язані коливання температури і вологості повітря. Проте напрямок вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєфом місцевості. У зв’язку з цим при вітрах одного й того ж напрямку може бути вторгнення повітряних мас різного типу. І, навпаки, повітряні маси якогось одного типу можуть поширюватись на місцевість при вітрах різного напрямку.

Напрямки вітру в умовах Івано-Франківської області визначаються не тільки загальноциркуляційними процесами, але й орографічними факторами. У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний і південно-східний напрямки вітру. У глибоких річкових долинах домінують гірсько-долинні вітри відповідно до азимутальної орієнтації долини.

Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря в часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температурах повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах тощо.

Клімат Івано-Франківщини можна характеризувати як помірно-континентальний. У найтеплішому місяці (липень) середня температура повітря становить у районах Передкарпаття плюс 19–19,5 °С, в найхолоднішому (січень) вона знижується до мінус 4–5,5 °С. У горах липневі температури зменшуються на 0,7 °С на кожних 100 м підняття. Тому середні температури липня в горах на висотах близько 1700– 1800 м н. р. м. становлять лише 9–10 °С. У січні вертикальний градієнт температури у два рази менший, ніж липневий, тому в цей час зниження температури зі збільшенням висоти відбувається повільніше. Наприклад, в Івано-Франківську температури січня становлять –5,1 °С (табл. 1), а на станції Пожижевській (висота 1429 м н. р. м.) вона знижується лише до –7,5 °С, хоча в Яремчі в цей же період вони вищі й сягають –4,3 °С. Останнє можна пояснити періодичним надходженням низьких мас арктичного повітря в підгір’я (800–1000 м н. р. м.) і зупинкою його фронту передовими хребтами Карпат (Природа…, 1973).

 

Таблиця 1

 

Середня місячна температура повітря

 

Станція

Висота,

 

 

 

 

 

Місяць

 

 

 

 

 

За

м н. р. м.

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

рік

 

Івано-

244

–5,1

–3,7

1,3

7,6

13,5

16,6

18,5

17,8

13,5

8,2

2,2

–2,4

7,3

Франківськ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Континентальність клімату виявляється, перш за все, в амплітудах річних коливань температур або в різницях між температурами найтеплішого і найхолоднішого місяців: чим більша ця різниця, тим більша континентальність клімату. В Івано-Франківській області, як і в інших західних областях України, континентальність клімату найменша порівняно зі східними областями нашої країни. У горах зі збільшенням висоти континентальність швидко зменшується, і на рівні 1430 м н. р. м.(Пожижевська) її показник знижується до 24, тобто в Карпатах континентальність клімату значно послаблюється.

Режим зволоження. Основними характеристиками режимузволоження є середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їхня сума за теплий (квітень – жовтень) і холодний (листопад – березень) періоди. На території Івано-Франківської області річні суми опадів, залежно від висоти місця, коливаються в межах 600–1400 мм і навіть більше. У районах Передкарпаття за рік випадає 600–800 мм опадів; у горах їхній приріст на кожні 100 м підняття становить 11 % від кількості опадів на рівні 300 м (Природа…, 1973).

Для річного ходу опадів характерна значна перевага їхньої кількості за теплий період порівняно з холодним (табл. 2). За теплий період (квітень – жовтень) у районах Передкарпаття випадає близько 73 % опадів від річної норми. Найбільш дощові – літні місяці (червень, липень і серпень), протягом яких випадає близько 44 % опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень (Природа…, 1973).

Таблиця 2

 

 

 

 

Середня місячна та річна кількість опадів

 

Станція

 

 

 

 

 

Місяць

 

 

 

 

За

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

рік

 

Івано-Франківськ

26

25

28

45

63

88

93

80

49

41

37

28

603

 

У цілому територія Івано-Франківської області порівняно зі східними районами України відзначається найбільшими сумами опадів (табл. 3), що пояснюється впливом Карпат на атмосферні процеси. Для оцінки у  зволоження користуються коефіцієнтом зволоження (К = О/Е), який являє собою відношення кількості опадів місця (О) до величини можливого за у даних кліматичних умов випаровування (Е). У межах Івано-Франківщини річні величини коефіцієнта зволоження коливаються від 1,1 до 1,5 у районах Передкарпаття, а в горах перевищують 1,5. Отже, в рівнинних районах області в цілому за рік зволоження є достатнім, а в гірській частині надмірним.

Сума опадів, випаровуваності та коефіцієнт зволоження

 

 

 

 

 

 

 

 

Станція

 

Опади, мм

 

Випаровува-

Коефіцієнт

XI–III

 

IV–X

 

за рік

ність за рік, мм

для року

 

 

 

Івано-Франківськ

144

 

459

 

556

556

1,08

 

Характеристика сезонів. Для повної характеристики клімату Івано-Франківської області необхідно мати уявлення про річні метеорологічні ритми – періоди і сезони року. Важлива характеристика температурного режиму за теплий період – дати весняного й осіннього переходу середньої добової температури через певні межі, а саме через 0, 5 і 10 °С (табл. 4). Вони визначають початок, кінець і тривалість важливих для господарства періодів: теплого (понад 0 °С), загального періоду вегетації (понад 5 °С) і періоду активної вегетації сільськогосподарських та інших рослин (понад 10 °С). Розподіл цих характеристик по території області нерівномірний, що пов’язано із впливом висоти місця і форм рельєфу. Весняний перехід температури через 0 і 5 °С запізнюється з підняттям у гори на кожні 100 м висоти на два дні, а початок періоду активної вегетації – на чотири. Зі зворотним переходом температури для цих градацій спостерігається випередження переходу на кожні 100 м висоти відповідно на два і чотири дні. Це спричинює скорочення теплого періоду і загального періоду вегетації на кожні 100 м підняття на чотири дні, а періоду активної вегетації – на вісім.

Внаслідок впливу фактора висоти місця тривалість цих періодів по області змінюється в таких межах: 1) теплий період від 260–270 діб у районах Передкарпаття до 200 діб у горах (на висоті 1450 м н. р. м.);

2)          загальний період вегетації відповідно від 200–210 до 165 діб; період активної вегетації відповідно від 160–165 до 80 діб. Характерно, що тривалість періоду активної вегетації в межах висот 250–1450 м н. р. м. скорочується зі збільшенням висоти вдвічі. Вище рівня 1800 м період активної вегетації цілком зникає (Природа…, 1973)

 

Таблиця 4

 

Початок, кінець і тривалість періодів з температурою вище 0, 5 і 10 °С

 

Період

 

Початок

Кінець

 

Кількість діб

Івано-Франківськ (висота 244 м н. р. м.)

 

Теплий

 

9.III

28.XI

 

263

Вегетації

 

3.IV

31.X

 

210

Активної вегетації

 

26.IV

7.X

 

163

 

Довжинець (висота 820 м н. р. м.)

 

Теплий

 

23.III

16.XI

 

237

Вегетації

 

21.IV

18.X

 

179

Активної вегетації

 

18.V

15.IX

 

119

 

У                               теплий період виділяється безморозний період, який обмежений датами останнього весняного і першого осіннього приморозків.

Приморозки пов’язані з неперіодичними вторгненнями арктичного повітря, що викликає похолодання. Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках області в середньому припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в кінці вересня – на початку жовтня. Тому середня тривалість безморозного періоду в цих районах становить 150–155 діб.

У                                  горах приморозки припиняються навесні пізніше, а восени починаються раніше, ніж у Передкарпатті. У долинах низькогір’я (на висотах 600–750 м н. р. м.) припинення весняних приморозків затягується

в          середньому до третьої декади травня, а восени вони починаються тут із другої і третьої декади вересня – отже, безморозний період на цих висотах триває до 110–130 діб.

Дуже важливий показник термічних ресурсів за теплий період – це суми середніх добових температур понад 5 °С і понад 10 °С, оскільки вони виражають потребу рослин у теплі. Суми температур по території області розподіляються вкрай нерівномірно.

На території Івано-Франківської області початок, кінець і тривалість метеорологічних сезонів значно змінюється зі збільшенням висоти місця (табл. 5). У горах зі збільшенням висоти запізнюється весна і швидше настає осінь. Поступово виклинюється метеорологічне літо і період активної вегетації (з температурою понад 10 °С). Наприклад, вище 850–900 м н. р. м. весна безпосередньо межує з осінню, а з висоти 1800 м з теплої частини виклинюється період з температурою понад 10 °С.

 

 

 

 

Таблиця 5

Середньорічні суми середніх добових температур

 

 

 

 

Станція

Висота, м н. р. м.

Суми температур

вище 5 °С

вище 10 °С

 

 

Івано-Франківськ

244

2920

2560

Болехів

375

2770

2340

 

Метеорологічна весна в районах Передкарпаття починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня – на початку червня, охоплюючи три календарні місяці: березень, квітень і травень. У березні відбувається перехід температури через 0 °С, але середні добові температури в основному утримуються в межах від –5 до 5 °С. Місяць характерний частими змінами погоди. У квітні і травні відбувається інтенсивне потепління. Це зумовлено вторгненням більш прогрітих мас повітря з півдня, а також послідовним зникненням снігового покриву, що зменшує альбедо поверхні і сприяє місцевому прогріванню ґрунту та повітря сонячною радіацією. На початок квітня припадає перехід середньої добової температури через 5 °С, а в його третій декаді через 10 °С. Атмосферне зволоження весняного сезону можна вважати помірним. За три місяці цього сезону (березень – травень) випадає 23 % опадів від їхньої річної норми. Для весняних місяців (квітень і травень) характерна найбільша ймовірність сухих днів за весь теплий період.

У літній сезон (червень, липень і серпень) у рівнинних районах 50 % днів мають середні добові температури в межах 15–20 °С. У липні (найтеплішому місяці) налічується близько 13 днів з температурами 20–25 °С. Температури понад 25 °С малоймовірні в липні і нещорічно бувають у червні та серпні. У гірських районах число днів із середньою добовою температурою понад 15 °С зі збільшенням висоти швидко зменшується, і метеорологічне літо, як зазначено вище, починаючи з рівня 850–900 м, зникає. Характерна особливість літа – велика кількість атмосферних опадів. Літні опади часто мають вигляд злив. Іноді за добу випадає 90–100 мм і більше. Наприклад, в Івано-Франківську 17 липня 1948 року за добу випало 93 мм, у Коломиї в червні 1897 року 108 мм, у Стрию добовий максимум опадів у липні 1900 року становив 120 мм.

Один раз за десятиріччя ці максимуми можуть досягати 60–70 мм. Сильні тривалі зливи зазвичай супроводжуються катастрофічними паводками на Дністрі та його правих притоках. Зливи часто супроводжуються грозами. Протягом року в середньому в межах області буває 28–29 днів із грозою з максимумом у горах. Грози можливі в цій місцевості протягом усього теплого періоду року, проте найбільша їхня повторюваність пов’язана з літнім сезоном (червень – серпень), коли кількість днів із грозою становить 70–80 % від річної норми.

Осінь у районах Передкарпаття наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 15 °С, і закінчується в перших днях грудня після переходу температури через 0 °С. Восени помітно збільшується повторюваність південно-східних вітрів, що спричинюють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла.

У вересні найчастіше (близько 14 днів) спостерігаються середні добові температури в межах 10–15 °С, а пізніше 15–20 °С (10 днів). У жовтні добові температури у 50 % випадків коливаються в межах 5–10 °С, а доби з температурою 10–15 °С становлять 27 %. Окремі підвищення максимальних температур можливі у вересні до 36 °С і в жовтні до 28 °С.

Найбільш ранні приморозки настають із другої половини вересня. Листопад за температурними ознаками належить до так званого передзимового періоду. Протягом цього місяця температура в середньому знижується від 5 до 0 °С. У листопаді є тільки 14 днів з середньою добовою температурою 0–5 °С. Кількість осінніх опадів на початку сезону (у вересні) порівняно з серпнем різко зменшується (на 40 %). Пізніше це зменшення відбувається плавно.

До холодного або зимового періоду належить частина року з негативною середньою добовою температурою повітря. В Івано-Франківській області зима в середньому коротка і тепла не тільки на рівнинах, а й у гірських районах. Загальна тривалість зими на території Передкарпаття становить 95–105 діб, а в горах 105–150 діб (у межах висот 500–1500 м н. р. м.). Зимовий сезон поділяють на три періоди: перший між датами останнього переходу середньої добової температури 0–5 °С, другий з температурою, нижчою від –5 °С, і третій – період підвищення температури від –5 до 0 °С наприкінці зими. Всі ці періоди чітко виражені тільки в горах. У передгір’ях до висоти 500 м н. р. м. найхолодніший період зими з температурою нижче –5 °С.

Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до –5 °С і становить близько 40–50 діб. Період підвищення температури від –5 до 0 °С в кінці зими триває 35 діб. Отже, на період найхолоднішої частини зими (з температурою нижче –5 °С) припадає тільки 20–30 діб. У горах тривалість цього періоду збільшується на висоті 800–1500 м н. р. м. до 50–80 діб. Протягом холодної пори року можливі значні пониження і підвищення температури повітря. Наприклад, в Івано-Франківську (метеостанція) в січні, лютому і навіть у березні температура інколи понижувалась до –34 °С. У цей же час абсолютний максимум температури може підніматися в січні до 15 °С, а в лютому до 17 °С. Найнижчі температури фіксуються в гірських долинах та улоговинах, куди стікає і застоюється холодне повітря. У таких формах рельєфу мінімальні температури можуть понижуватись до –39 °С. Проте сильні морози бувають рідко. Щорічно пониження температури по всій області можливе від –12 до –14 °С. Морози, які досягають –20 °С і нижче, щороку настають тільки в горах, а на рівнинах у передгір’ях на десятиріччя припадає п’ять-вісім разів з такими морозами.

Ймовірність морозів від –30 °С і нижче становить 8–15 %. Для холодного періоду на території області дуже характерні часті, довгі й інтенсивні відлиги, що є наслідком частих вторгнень у цей район теплого атлантичного повітря. У середньому навіть у найхолоднішому місяці – січні майже половина днів буває з відлигою.

Важлива особливість холодного періоду – утворення снігового покриву. У районах Івано-Франківського Передкарпаття сніговий покрив унаслідок відлиг нестійкий. У будь-який час зими він може зникати повністю. Стійкий сніговий покрив тут відсутній у 20–25 % зим. Поява першого снігового покриву припадає в середньому на кінець листопада, і тільки за місяць (у кінці грудня) наступає його стійке залягання. Руйнування снігового з березня, й у третій декаді цього ж місяця він цілком зникає. В окремі роки стійкий сніговий покрив утворюється ще у другій декаді листопада. Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 115–120 днів. У гірських районах, починаючи з висоти 750–800 м н. р. м., сніговий покрив з’являється в першій декаді листопада і в першій декаді грудня набирає стійкого характеру. Початок його руйнування затягується до третьої декади березня. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом у горах наближається до 115 діб.

Для районів Передкарпаття через часті відлиги в зимовий період характерна мала потужність снігового покриву. У горах найпомітніше збільшення висоти снігового покриву починається тільки на висотах 650– 700 м н. р. м. і вище, де він досягає 60 см. У снігу за зимовий період нагромаджуються великі запаси вологи, зокрема в районах івано-франківського Передкарпаття водні запаси у снігу на кінець другої декади лютого досягають 25–30 мм.

Кліматичне районування. Територія Івано-Франківської області поділяється на п’ять термічних зон:

1) холодна; 2) помірно-холодна; 3) прохолодна; 4) помірна; 5) тепла (Природа…, 1973).

Досліджувана ділянка належить до помірної зони, яка характеризується сумами температур 18–24 °С. Її нижня межа проходить біля підніжжя гір по горизонталі 400 м. Зона займає найбільшу площу порівняно з іншими гірськими зонами і поділяється на більш теплу (суми температур понад 22 °С) і менш теплу підзони.

Річкова сітка басейну Дністра. У межах території топографічно вона має пір’ясту будову. Річки Лімниця, Чечва, Дуба мають досить розгалужену систему, особливо в гірській частині. Ця група річок своїми сильно розгалуженими верхів’ями починається на схилах Карпат на абсолютній висоті 700–1800 м н. р. м., де річна сума атмосферних опадів становить 900–1500 мм. Середні й нижні їхні течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700 мм). Долини річок вузькі та глибокі. Русла кам’янисті, звичайно порожисті, вкриті галькою і валунами. Загальна густота річкової сітки з урахуванням річок завдовжки до 10 км становить 0,31 км/км2, а всіх малих річок – 1,3 км/км2 (Природа…, 1973).

Швидкість течії річок зумовлена нахилом поверхні. У верхів’ях вона досягає 1–2 м/сек, а під час сильних паводків навіть до 4–5 м/сек. На виході з Карпат на Передкарпатську височину схил річок різко зменшується, швидкість течії також сповільнюється від 0,7 м/сек біля виходу з гір до 0,1 м/сек біля гирла. Долини річок звичайно широкі, дно і русло покриті галечником, піском та іншими крихкими наносами, причому чим ближче до гирла, тим розміри гальки і потужність галечнику зменшуються, уступаючи місце піскам і річному мулу.

Річки одержують живлення, головним чином, дощове і снігове, ґрунтове живлення є додатковим. Снігові води живлять річки з березня по травень, коли танення снігу поступово охоплює всю територію Передкарпаття і Карпати. Останній сніг тане в кінці травня. У межах Передкарпаття частка снігового живлення невелика, оскільки сніговий покрив узимку надто нестійкий. У теплий період року, коли випадає близько 80 % річної суми опадів, річки одержують дощове живлення, однак у цей час більша кількість вологи

витрачається на випаровування.

Гідрологічний режим річок дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різкими коливаннями, частими паводками, які спостерігаються в усі пори року: навесні – від танення снігу, влітку і восени – від випадання сильних дощів, взимку – внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу в Передкарпатті. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом, тобто характерні систематичними і частими паводками в усі пори року. Стік карпатських річок за порами року в середньому розподіляється так: навесні (березень – травень) – 45 %, улітку (червень – серпень) – 22,4 %, восени (вересень – листопад) – 17,1 %, взимку (грудень – лютий) – 16,1 %. Середній багаторічний модуль стоку для річок Карпатської зони коливається в межах 24–18 л/сек з 1 км2, а для Передкарпаття він зменшується до 12– 10 л/сек. Середня багаторічна витрата води карпатських річок становить 2–4м3/сек у верхів’ях, а в нижніх течіях до 24–29 м3/сек.

Карпатські річки, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу звичайно невелика. Забереги, плавучі льодинки, так зване сало, у верхів’ях карпатських річок з’являються в середньому в кінці третьої декади листопада, ранні – в кінці жовтня і на початку листопада; пізні – у двадцятих числах грудня. У Передкарпатті льодові явища спостерігаються на 10–12 діб пізніше. Тривалість льодоставу на карпатських річках у середньому становить близько 50–60 діб у горах і 35–40 діб у Передкарпатті.

Рослинний покрив. Згідно з геоботанічним районуванням України (Геоботанічне…, 1977), досліджувана територія належить до Івано-Франківсько-Коломийського району Самбірсько-Івано-Франківського округу Східнокарпатської гірської підпровінції Європейської широколистянолісової області. Згідно районування, наведеного в Національному атласі України (2007), ця ділянка розташована у Верховинсько-Бескидському окрузі звичайнодубових, букових, модринових та ялинових лісів і післялісових луків Східнокарпатської підпровінції листяних і хвойних лісів та високогірної рослинності Альпійсько-Карпатської гірської провінції лісів і високогірної рослинності.

Лісова рослинність. В історичні часи пануючим типом рослиності на території Передкарпаття були ліси (Природа…, 1973). У наш час у передгірних районах ліси займають близько 30 %. У Передкарпатті найбільше поширені ліси з дуба звичайного (Querceta roburi), грабово- дубові ліси (Carpineto-Querceta), звичайнодубово-букові ліси (Querceto roburi-Fageta) (Шеляг-Сосонко и др., 1982).

Грабово-дубові ліси (Carpineto-Querceta) є двоярусними насадженнями. Перший ярус менш розвинений. Основу його становлять дуб звичайний (Quercus robur), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), клен гостролистий (Acer platanoides), липа серцелиста (Tilia cordata). У другому ярусі домінує граб (Carpinus betulus). Місцями трапляються чисті грабові насадження. Через дуже густий другий ярус, утворений грабом, чагарниковий ярус практично відсутній. У трав’яному покриві переважають кілька видів осоки (Carex sp.), анемона дібровна (Anemone nemorosa), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), бугила лісова(Anthriscus sylvestris), фіалка лісова (Viola reichenbachiana), маренка запашна (Asperula odorata), підлісник європейський (Sanicula europaea).

У                            лісах з дуба звичайного (Querceta roburi) деревний ярус складається

з         дуба звичайного з домішкою граба, ясена, осики (Populus tremula), клена звичайного. Підлісок добре розвинений. У його основі ліщина (Corylus avellana), бузина чорна (Sambucus nigra), крушина ламка (Frangula alnus),

свидина (Swida sanguinea), бруслина європейська (Euonymus europaea). У трав’яному покриві переважає осока трясучковидна (Carex brizoides). З інших видів найбільш типові анемона дібровна, яглиця звичайна, маренка запашна, підлісник європейський.

Звичайно дубово-букові ліси (Querceto roburi-Fageta) утворюють

одно- або двоярусні деревостани. У першому ярусі домінують бук лісовий (Fagus sylvatica), дуб звичайний, домішані ясен, клен звичайний, явір, черешня (Cerasus avium), липа серцелиста. Другий ярус є там, де значну участь в утворенні деревостанів бере граб. У слаборозвиненому підліску переважають ліщина, калина (Viburnum opulus), свидина, бузина чорна (Sambucus nigra), бузина червона (S. racemosa), глід. Трав’яний ярус ріджений і добре розвинений лише на галявинах та узліссях. Його основу становлять осока волосиста, маренка запашна, зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), підлісник європейський (Sanicula europaea), шавлія клейка (Salvia glutinosa), веcнівка дволиста (Majanthemum bifolium), копитняк європейський.

Грабові ліси (чисті грабові, дубово-грабові та буково-грабові) поширені в передгір’ї і на схилах передових низькогірних хребтів. Їхній деревостан формують дуб звичайний (Quercus robur), граб звичайний (Carpinus betulus), липа серцелиста (Tilia cordata), бук лісовий (Fagus sylvatica). У чагарниковому ярусі переважає ліщина(Corylus avellana). Домінантами трав’яного покриву є осока волосиста (Carex pilosa), осока трясункоподібна (C. brizoides), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), зеленчук жовтий (Lamium galeobdolon), до звичайних належать зірочник ланцетний (Stellaria holostea), медунка темна (Pulmonaria obscura), купина багатолиста (Polygonatum multiflorum), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), безщитник жіночий (Athyrium fiilx-femina) та інші.

У передгір’ї місцями збереглися ялицево-букові ліси (Abieto albae-Fageta sylvaticae) з суцільними заростями ожини шорсткої (Rubus hirtus) у нижньому ярусі. У підліску тут трапляються бузина червона (Sambucus racemosa), горобина (Sorbus aucuparia), а в нижньому ярусі, крім домінанту, – веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), грушанка мала (Pyrola minor), безщитник жіночий, і безщитник розставленолистий (Athyrium distentifolium), щитник австрійський (Dryopteris austriaca).

Зрідка трапляються також чисті ялицеві ліси (Abieta albae). Деревостан сформований ялицею білою (Abies alba), а чагарничково-трав’яний ярус – ожиною шорсткою з домішкою веснівки дволистої, ожики волосистої (Luzula pilosa), орляка звичайного (Pteridium aquilinum), щитника чоловічого, безщитника жіночого.

Уздовж водотоків (переважно в гірській частині) трапляються угруповання лісів з домінуванням вільхи сірої (Alnus incana). Вони ростуть на вирівняних підмоклих ділянках  уздовж потоків, на алювії нижніх терас. Серед дерев і кущів переважають вільха сіра (Alnus іпсапа), ялина європейська (Picea abies), верба козяча (Salix caprea), верба попеляста (S. cinerea), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), ліщина (Corylus avellana), спірея в’язолиста (Spiraea ulmifolia). У трав’яному ярусі домінує страусове перо (Matteuccia struthiopteris), звичайними є калюжниця болотна (Caltha palustris), гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), гравілат річковий (Geum rivale), жовтець повзучий (Ranunculus repens).

                  У заболочених місцях, ярах, заплавах малих лісових річок поширені вільхові ліси. Частіше трапляються чорновільхові лісові угруповання (Alneta glutinosae). У деревному ярусі, крім домінантного виду (Alnus glutinosa), поодиноко трапляються також в’яз голий (Ulmus glabra), ясен(Fraxinus excelsior), липа серцелиста. У підліску ростуть бузина чорна, клен польовий (Acer campestre). Трав’яний ярус на обводнених ділянках представлений калюжницею болотною (Caltha palustris), образками болотними (Calla palustris), осокою видовженою (Carex elongata), в менш заболочених місцях – яглицею звичайною, кропивою дводомною (Urtica dioica), страусовим пером звичайним (Matteuccia struthiopteris), зірочником гайовим (Stellaria nemorum), а навесні – зубницею залозистою, білоцвітом весняним, цибулею ведмежою, пшінкою весняною й іншими видами.

У заплавах рівнинних річок поширені ліси з домінуванням верби білої (Salix alba). У них часто добре розвинутий чагарниковий ярус з верби тритичинкової (S. triandra) або верби пурпурової (S. purpurea). З високим покриттям у вербових лісах трапляються бутень запашний (Chaerophyllum aromaticum), кропива дводомна (Urtica dioica), ожина сиза (Rubus caesius), хміль (Humulus lupulus), яглиця (Aegopodium podagraria).

На наносах дрібнопіщано-мулистого алювію гірських річок зустрічаються чагарникові угруповання з домінуванням мірикарії німецької (Myricaria germanica) і верби прутоподібної (Salix viminalis) з домішкою вільхи сірої (Alnus incana), верби ламкої (Salix fragilis) та верби білої (S. alba).

Лучна рослинність. У передгір’ї та рівнинній частині Івано-Франківської області поширені заплавні і суходільні луки. Луки першого типу поширені в заплавах та на нижніх терасах річок. Справжні луки (порядок Arrhenatheretalia) представлені угрупованнями з домінуванням костриці лучної (Festuca pratensis), костриці червоної (F. rubra), грястиці збірної (Dactylis glomerata), тимофіївки лучної (Phleum pratense), трясучки середньої (Briza media), пахучої трави звичайної (Anthoxanthum odoratum), райграсу високого (Arrhenatherum elatius), мітлиці тонкої (Agrostis capillaris), тонконога лучного (Poa pratensis), медової трави шерстистої (Holcus lanatus). Бобові представлені конюшиною лучною (Trifolium prаtense), конюшиною середньою (T. medium), лядвенцем польовим (Lotus arvensis), люцерною лежачою (Medicago procumbens), люцерною хмелевидною (M. lupulina), чиною лучною (Lathyrus pratensis), в’язелем барвистим (Securigera varia); різнотрав’я – королицею звичайною (Leucanthemum vulgare), деревієм звичайним (Achillea millefolium), волошкою лучною (Centaurea jacea), нечуйвітром зонтичним (Hieracium umbellatum), любочками дунайськими (Leontodon danubialis), бедринцем ломикаменевим (Pimpinella saxifraga), незабудкою польовою (Myosotis arvensis), дзвониками розлогими (Campanula patula), дзвониками скупченими (C. glomerata), роговиком польовим (Cerastium arvense), зірочником злаковим (Stellaria graminea), скабіозою блідо-жовтою (Scabiosa ochroleuca), суховершками звичайними (Prunella vulgaris), подорожником середнім (Plantago media), китятками звичайними (Polygala vulgaris), жовтецем їдким (Ranunculus acris), перстачем прямостоячим (Potentilla еrecta), дзвінцем малим (Rhinanthus minor) та іншими рослинами.

Вологі луки (порядок Molinietalia) відзначаються переважанням у травостої щучника дернистого (Deschampsia caespitosa), китника лучного (Alopecurus pratensis), пирію повзучого (Elytrigium repens), комишу лісового (Scirpus sylvaticus), гадючника в’язолистого (Filipendula ulmaria), молінії голубої (Molinia caerulea), ситника розлогого (Juncus effusus). Тут ростуть також тонконіг болотний (Poa palustris), хвощ болотний (Equisetum palustre), осока дерниста (Carex cаespitosa), осока жовта (C. flava), осока шершава (C. hirta), осока чорна (C. nigra), осока просовидна (C. panicea), гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), ситник членистий (Juncus articulatus), ситник розлогий (Ju. effusus), незабудка болотна (Myosotis scorpioides), коронарія зозуляча (Coccyganthe flos-cuculi), чина лучна (Lathyrus pratensis), герань болотна (Geranium palustre), м’ята блошина (Mentha pulegium), гірчак зміїний (Bistorta officinalis), гірчак перцевий (Percicaria hydropiper), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця жовта (Thalictrum flavum), перстач повзучий (Potentilla reptans), перстач гусячий (P. anserina), підмаренник м’який (Galium mollugo) та інші. Вологі луки формуються в долинах річок і потоків, на нижніх частинах схилів у зниженнях та заглибленнях на глинистих оглеєних ґрунтах за умов високого зволоження.

Суходільні луки є переважно вторинними, післялісовими і використовуються як сіножаті або пасовища.

Болотна, прибережно-водна та водна рослинність. Більшість боліт у Передкарпатті висушені внаслідок меліоративних робіт і тепер використовуються як орні землі чи пасовища. Окремі болотні угруповання збереглися в заплавах річок, у місцях виходу джерел, на перезволожених ділянках. Найбільшу площу займають високотравні болота формацій очерету звичайного (Phragmiteta australis), рогозу широколистого (Typheta latifoliae), рогозу вузьколистого (T. angustifoliae), рогозу Лаксмана T. laxmannii),     осоки гострої (Cariceta         acutae),           осоки  побережної (C. ripariae), осоки лисячої (C. vulpinae) й інші. Місцями,  на        надмірно        вологих ділянках, по            берегах водойм, трапляються           низькотравні  угруповання формацій ситняга       болотного (Eleochareta palustris) і ситняга однолускового (E. uniglumis). У заплавах Дністра та Лімниці виявлені угруповання формації мітлиці повзучої (Agrostideta stoloniferae).

Домінантами болотних угруповань найчастіше виступають очерет звичайний (Phragmites australis), рогіз широколистий (Typha latifolia), осока гостра (Carex acuta), осока побережна (C. riparia), осока пухирчаста (C. vesicaria), осока лисяча (C. vulpina), осока Буека (C. buekii), зрідка – очеретянка звичайна (Phalaroides arundinacea), лепешняк плавучий (Glyceria fluitans), ситняг болотний (Eleocharis palustris), ситняг однолусковий (E. uniglumis), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera). У травостої зазвичай присутні також тонконіг болотний (Poa palustris), хвощ болотний (Equisetum palustre), ситник членистий (Juncus articulatus), ситник скупчений (Ju. conglomeratus), ситник розлогий (Ju. effusus), осот городній (Cirsium oleraceum), осот болотний (С. palustre), осот прибережний (C. rivulare), незабудка болотна (Myosotis scorpioides), жеруха лучна (Cardamine pratensis), м’ята водяна (Mentha aquatica), калюжниця болотна (Caltha palustris), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), гадючник оголений (Filipendula denudata), гравілат річковий (Geum rivale), перстач повзучий (Potentilla reptans), підмаренник болотний (Galium palustre), підмаренник багновий (G. uliginosum), валеріана лікарська (Valeriana officinalis).

                  У складі прибережної рослинності всіх типів водойм переважають очерет південний (Phragmites australis), рогіз широколистий (Typha latifolia), їжача голівка пряма (Sparganium erectum), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), лепеха звичайна (Acorus calamus), лепешняк великий (Glyceria maxima), осока гостра (Carex acuta), часто наявні також рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), осока несправжньосмиканцева (Carex pseudocyperus), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), комиш лісовий (Scirpus sylvaticus), півники болотні (Iris pseudacorus), плакун верболистий (Lythrum salicaria), незабудка болотна (Myosotis scorpioides), підмаренник болотний та інші. На мілководді ростуть, зокрема, частуха подорожниковидна (Alisma plantago-aquatica), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), омег водяний (Oenanthe аquaticа), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia).

У                 

На мілководді водойм поширені угруповання формацій Lemneta minoris, Spirodeleta polyrhizae, Hydrochareta morsus-ranae й інші. Ці угруповання складаються переважно з неприкріплених рослин, які плавають на поверхні води – ряски малої (Lemna minor), спіродели багатокореневої (Spirodela polyrrhiza), жабурника звичайного (Hydrocharis morsus-ranae).

У центральній частині водойм ростуть рдесник плавучий (Potamogeton natans), гірчак земноводний (Persicaria amphibia), кушир темно-зелений (Ceratophyllum demersum), рдесник кучерявий (Potamogeton crispus), рдесник гребінчастий (P. pectinatus), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), водопериця кільчаста (M. verticillatum), елодея канадська (Elodea canadensis), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) та інші.

Ґрунтовий покрив. У заплавах Чечви і Лімниці поширені лучні та болотні ґрунти. Вони утворились під лучною трав’янистою рослинністю на алювіальних відкладах річкових заплав в умовах високого (2–3 м) стояння рівня ґрунтових вод. Лучні ґрунти потрапляють під вплив тривалого затоплення повеневими і паводковими водами. Ґрунтоутворення тут ускладнюється акумуляцією алювіального матеріалу. Їхня площа – близько 49 100 га. Мають добре розвинений, але погано диференційований профіль. У лучних ґрунтах міститься в середньому 3,1 % перегною. Реакція ґрунтового розчину середньо- або слабокисла. Вони мають середні запаси рухомих форм поживних для рослин елементів, але відзначаються високою природною родючістю.

Лучно-болотні ґрунти поширені по всій території рівнинної частини Івано-Франківської області. Залягають вони у днищах балок і заплавах річок та потоків. Їхнє формування відбувається в умовах постійного надмірного зволоження ґрунтовими і поверхневими водами. Ґрунтові води залягають на глибині 0,5–1,5 м. У зв’язку з цим у них повністю оглеєний перехідний горизонт. В анаеробних умовах у лучно-болотних ґрунтах утворюються шкідливі для рослин сполуки закисного заліза. Характерні високою потенціальною родючістю. У верхньому горизонті вони містять у середньому 5,3 % гумусу, часто до 8 %. Реакція ґрунтового розчину слабокисла.

 Болотні ґрунти займають найбільш низькі рівні заплав та днищ балок. Утворились вони в умовах постійного перезволоження неглибоко (0,3–0,6 м) залягаючими ґрунтовими водами, внаслідок чого весь їхній профіль має виразні ознаки оглеєння. У зв’язку з надмірним зволоженням у болотних ґрунтах нагромаджується велика кількість органічної речовини, яка дуже повільно розкладається. У верхньому горизонті тут міститься близько 7 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину слабокисла – 5,0–6,0. Оглеєння та незадовільний водно-повітряний режим спричинили до панування на болотних ґрунтах осокової і вологолюбної груборізнотравної рослинності.

4. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено.

Сучасний стан (2013-2018 рр.) навколишнього природного середовища у Рожнятівському районі характеризується як відносно стабільний.

Основну частку промисловості Рожнятівського району становлять підприємства деревообробної галузі (близько 80% обсягів реалізованої продукції). Основні підприємства: відокремлений підрозділ  ТОВ «Свісс-Кроно»- виробництво деревостружкових плит; ТОВ УРСП “Памібро”– виробництво паперових мішків; ТОВ “Поліком” - виробництво гумових та пластмасових виробів; ТОВ «ЦБМ «Осмолода», ПП «МББ» - виробництво виробів з деревини; ПП “Сивуля” – виробництво дерев’яних будинків з клеєного бруса, столярних виробів; ТОВ “Рожнятівнафта”– видобуток нафти; ПП “Мельник-хліб” – харчова промисловість.

На території району 29452 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 15046га орних земель. Станом на 01.01.2017р. зареєстровано 20 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 14 фермерських господарств, 4 приватно-орендні сільськогосподарські підприємства і 2 сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

Медичну допомогу в районі здійснюють Рожнятівська ЦРЛ, Перегінська НРЛ Брошнівська МЛ, 9 амбулаторій загальної практики сімейної медицини та 27 фельдшерсько-акушерських пунктів. Протягом 2017 року реорганізовано ФАП с Креховичі в амбулаторію загальної практики-сімейної медицини. На території району створено дві об’єднані територіальні громади, до яких увійшли і заклади охорони здоров’я – це Брошнівська МЛ, АЗПСМ с.Креховичі, та ФАП с. Кадобна, який раніше був в підпорядкуванні Калуської ЦРЛ.

Основною причиною смертності населення району, як і в минулому році залишаються хвороби системи кровообігу. Протягом року цей показник дещо зменшився з 647 у 2016 до 620 випадків у 2017 році.

На другому місці серед причин смертності є новоутвори - 115 осіб та на третьому місці – травми та нещасні випадки – 40 осіб, в т ч 30 – в працездатному віці.

За даними головного управління статистики в Івано-Франківській області територія Рожнятівського району станвить 1302,8 км2, щільність наявного населення тис. осіб на 1 км2 складає 0,056.

На території  Рожнятівського району є обєкти природозаповідного фонду:

-           Ботанічні заказники: Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).

-          Гідрологічні заказники: Турова Дача (загальнодержавного значення).

-          Ландшафтні заказники: Грофа (загально державного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.

-          Аршиця, Береги, Григітлива,Гуки, Козарка-нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця,Чута, Яла.

-          Ботанічні памятки природи:  Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище сокіл (загальнодержавного значення).

-          Гідрологічні памятки природи: Болото Лютошари, Болото Мшана(загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.

Обсяги викидів від стаціонарних джерел в атмосферне повітря в загальному по Рожнятівському району у 2017 році були невеликими: становили приблизно 0,1% від загально обласних  з врахуванням викидів м. Рожнятів. Щільність викидів на 1км2 території району в середньому 0,11 т, на 1 особу - 1,0 кг, що значно нижче, ніж середні значення по області.

Основним забруднювачем атмосферного повітря на території Рожнятівського району являється ТОВ «Свісс Кроно».

На території с. Цінева потужних джерел забруднення немає. Обсяги викидів можуть суттєво зрости при розвитку промисловості та сільського господарства.

В процесі землекористування земельні ресурси, як важлива екологічна компонента навколишнього природного середовища, зазнають суттєвого екологічного навантаження.

 

Основним забруднювачем земель, водних об’єктів та атмосферного повітря в

 

Рожнятівськомурайоні традиційно залишаються сільгоспформування. Використання підвищених доз мінеральних добрив, може негативно впливати на навколишнє середовище: викликати підкислення ґрунтового розчину, забруднення ґрунтових вод в результаті фільтрації добрив (особливо азотних), нагромадження надлишкових запасів нітратного азоту в продукції рослинництва, забруднення водосховищ залишками добрив в результаті процесу ерозії.

 

 

Використання сільськогосподарської техніки в польових роботах, а також при транспортуванні продукції та сировини спричиняє викиди забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел, а отже впливає і на стан повітря.

 

На сьогодні в Рожнятівському районі проблема несанкціонованих смітників

 

– одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Розробляються та втілюються в життя програми по сортуванню, та переробці твердих побутових відходів.

 

Організоване одне місце видалення відходів у Рожнятівському районі.

 

5. SWOT- аналіз екологічної ситуації

 

Робочою групою з проведення СЕО був виконаний SWOT-аналіз екологічної ситуації Рожнятівського району, узагальнені результати якого наведені в таблиці 3.2.1.

 

Переваги

Недоліки

Сильні сторони

Слабкі сторони

Можливість створення електростанції різної  потужності (модульність конструкцій)

Нерівність генерації енергії в просторі та часі

Значний потенціал генерації в існуючих географічних та кліматичних умовах

Слабкий розвиток вітчизняних технологій на промисловому рівні

Створення нових робочих місць

Необхідність створення супутньої інфраструктури (дороги, ЛЕП, трансформаторні підстанції)

Можливості

Загрози

Додаткова генерація енергії для споживчих потреб;

Технічні нюанси при підключенні в загальну  електромережу;

Значне зниження забруднення навколишнього середовища

Нефіксований тариф на електроенергію

Широкі можливісті для міжнародних інвестицій

Високі кредитні ставки.

 

6. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу

 

Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних споруд.

 

До можливих впливів майбутнього будівництва на навколишнє середовище є повітряне, водне середовище та ґрунти.

Повітряне середовище. Діяльність електростанції з вироблення електроенергії не передбачає утворення будь-яких забруднюючих речовин і виділення їх в атмосферне повітря: вітрова енергетика незалежна від палива, не виділяють ніяких шкідливих речовин, не забруднюють навколишнє середовище.

Характеризується шумовим забрудненням. Проте це забруднення не перевищить існуючих стандартів.

Електромагнітне випромінювання буде не значним і розподіл електромагнітних полів навколо планової діяльності відповідатиме нормативним вимогам.

 

 

Мікроклімат.Негативні наслідки планованої діяльності на мікроклімат, а також вплив фізичних факторів впливу на найближчу житлову зону відсутнє.

 

Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.

 

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

 

Ґрунти.Зміни, які чинять шкідливі впливи на ґрунтовий шар не відбудуться зважаючи на відповідні проектні заходи.

 

З                                 метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

 

1). Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови:

 

-проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;

 

- інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання поверхневого стоку, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого покриття доріг;

 

- для забезпечення виконання вимог Закону України «Про відходи» проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

 

2). Заходи, що покращують стан повітряного басейну: - захист території від електромагнітного забруднення.

Основним джерелом електромагнітного випромінювання являється електростанція з використанням енергії вітру.

 

Вітрова енергетика використовує поновлюване джерело енергії і у майбутньому може стати екологічно чистою, тобто такою, що не виробляє шкідливих відходів.

 

 

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та задоволення потреб місцевого населення.

 

Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів.

 

Біорізноманіття.Проектом передбачається максимально зберегти існуючі зелені насадження та деревну рослинність. Видалення зелених насаджень на проектній ділянці не передбачається. Влаштування зелених зон має виключно позитивний вплив на біорізноманіття.

 

Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в

результаті  будівництва/експлуатації  об’єкта  планової  діяльності  не  прогнозується.

 

Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено.

           Вибрана ділянка для розташування СЕС є однією з найбільш безпечних у регіоні для птахів і кажанів, не справляє сутєвий негативний вплив на довкілля  та не є перспективою для створення територій та об’єктів природо-заповідного фонду.

 

          В процесі будівництва об’єктів проектування вплив на рослинний покрив в основному буде виявлятися в пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними засобами, загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій.

           Водне середовище. Негативних впливів на водне середовище, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів, надходження у водне середовище забруднюючих речовин не відбуватиметься. Експлуатація проектованого об'єкта не передбачає використання води на виробничі потреби.

У зв’язку з невеликою кількістю стічної води від адміністративних та побутових приміщень сонячної електростанції, будівництво каналізаційних очисних споруд повного біологічного очищення є недоцільним.

 

Стічні води від побутових приміщень пропонується відводити у двокамерний септик та далі – в накопичувальний колодязь з подальшим вивозом асенізаційним транспортом до найближчих каналізаційних очисних споруд повного біологічного очищення після укладання відповідного договору з власниками споруд з місцевими органами самоврядування.

Таблиця 3.3. Оцінка ймовірного впливу планової діяльності на довкілля відповідно до контрольного переліку

 

 

Чи може реалізація Стратегії спричинити:

 

Негативний вплив

Пом’якшення

 

 

Так

Ймовірно

Ні

існуючої

 

 

 

ситуації

 

 

 

 

 

 

 

Повітря

 

 

 

 

1

Збільшення викидів забруднюючих речовин

 

 

 

×

+

 

від стаціонарних джерел?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Збільшення викидів забруднюючих речовин

 

 

 

×

 

 

від пересувних джерел?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Погіршення якості атмосферного повітря?

 

 

 

×

 

4

Появу джерел неприємних запахів?

 

 

 

×

 

5

Зміни повітряних потоків, вологості,

 

 

 

 

 

 

температури або ж будь-які локальні чи

 

 

 

×

 

 

регіональні зміни клімату?

 

 

 

 

 

 

Водні ресурси

 

 

 

 

6

Будь-які зміни якості поверхневих вод

 

 

 

 

 

 

(зокрема таких показників, як температура,

 

 

 

×

 

 

розчинений кисень, прозорість, але не

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обмежуючись ними)?

 

 

 

 

 

7

Значне зменшення кількості вод, що

 

 

 

 

 

 

використовуються для водопостачання

 

 

 

×

 

 

населенню?

 

 

 

 

 

8

Збільшення навантаження на каналізаційні

 

 

 

 

 

 

системи та погіршення якості очистки стічних

 

 

 

×

+

 

вод?

 

 

 

 

 

9

Появу загроз для людей і матеріальних

 

 

 

 

 

 

об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких,

 

 

 

×

+

 

як паводки або підтоплення)?

 

 

 

 

 

10

Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих

 

 

 

×

 

 

вод або зміни обсягів води будь-якого

 

 

 

 

поверхневого водного об’єкту?

 

 

 

 

11

Порушення гідрологічного та гідрохімічного

 

 

 

×

 

 

режиму малих річок регіону?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12

Забруднення підземних водоносних

 

 

 

×

+

 

горизонтів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відходи

 

 

 

13

Збільшення кількості утворюваних чи

 

 

 

×

+

 

накопичених промислових відходів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

Збільшення кількості відходів I-III класу

 

 

 

×

 

 

небезпеки?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

Спорудження еколого-небезпечних об’єктів

 

 

 

×

 

 

поводження з відходами?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

Утворення або накопичення радіоактивних

 

 

 

×

 

 

відходів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Земельні ресурси

 

 

 

17

Порушення, переміщення, ущільнення

 

 

 

×

 

 

ґрунтового шару?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

Будь-яке посилення сонячної або водної ерозії

 

 

 

×

+

 

ґрунтів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

Зміни в топографії або в характеристиках

 

 

 

×

+

 

рельєфу?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви,

 

 

 

 

 

 

селеві потоки, провали землі та інші подібні

 

 

 

×

+

 

загрози через нестабільність літогенної основи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або зміни геологічної структури?

 

 

 

 

 

 

Біорізноманіття

 

 

 

21

Негативний вплив на об’єкти природно-

 

 

 

 

 

 

заповідного фонду (зменшення площ, початок

 

 

 

×

 

 

небезпечної діяльності у безпосередній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

близькості або на їх території тощо)?

 

 

 

 

 

22

Зміни у кількості видів рослин або тварин,

 

 

 

 

 

 

їхній чисельності або територіальному

 

 

 

×

 

 

представництві?

 

 

 

 

 

23

Збільшення площ зернових культур або

 

 

×

 

 

 

сільськогосподарських угідь в цілому?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

Порушення або деградацію середовищ

 

 

 

×

+

 

існування диких видів тварин?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-

 

 

 

×

 

 

культурної спадщини?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Населення та інфраструктура

 

 

 

26

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом

 

 

×

 

 

 

або виникнення нових потреб у житлі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

27

Суттєвий вплив на нинішню транспортну

 

 

 

 

 

 

систему? Зміни в структурі транспортних

 

 

 

×

+

 

потоків?

 

 

 

 

 

28

Необхідність будівництва нових об’єктів для

 

 

 

×

+

 

забезпечення транспортних сполучень?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

Появу будь-яких реальних або потенційних

 

 

 

×

 

 

загроз для здоров’я людей?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічне управління та моніторинг

 

 

30

Послаблення правових і економічних

механізмів контролю в галузі екологічної

безпеки?

 

 

 

×

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

31

Погіршення екологічного моніторингу?

 

 

×

+

32

Усунення наявних механізмів впливу органів

 

 

 

 

 

місцевого самоврядування на процеси

 

 

×

+

 

техногенного навантаження?

 

 

 

 

33

Стимулювання розвитку екологічно

 

 

×

+

 

небезпечних галузей виробництва?

 

 

 

 

 

 

 

 

Інше

 

 

 

Підвищення рівня використання будь-якого

 

 

×

 

 

виду природних ресурсів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суттєве вилучення будь-якого невідновного

 

 

×

+

 

ресурсу?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом

 

Екологічні проблеми  району загалом наведені в таблиці 3.4.

                                                                                                                                                    Таблиця 3.4.

Проблема

 

 

 

1

Забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту

2

Несанкціоновані сміттєзвалища

3

Мала кількість побудованих очисних споруд каналізації

4

Забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин промислових

підприємств і підприємств ЖКГ

 

5

Низький рівень використання альтернативних джерел енергії

6

Фізична зношеність і аварійність водопровідних мереж

7

Низький рівень впровадження енергоефективних технологій

8

Низький рівень екологічної культури у представників бізнесу та населення

9

Незадовільний стан каналізаційних мереж і насосних станцій

10

Недотримання режимів прибережно-захисних смуг

 

Об’єкт планової діяльності не впливатиме на екологічну ситуацію району та не посилюватиме вже наявні екологічні проблеми даного регіону.

 

Під час роботи сонячної електростанції викиди забруднюючих речовин не спостерігаються і не були зафіксовані.

 

Відходи.

 

Як відомо, в ієрархії поводження з відходами на першому місці стоїть запобігання утворенню відходів. У вітровій енергетиці це завдання вирішується за допомогою постійного зниження питомої матеріаломісткості виробів.

 

Промислові відходи в процесі експлуатації сонячної електростанції відсутні.

Проектна та дозвільна документація на будівництво сонячної електростанції включає вимоги щодо демонтажу об'єктів після закінчення терміну їх експлуатації та відновленню земельних ділянок до початкового стану.

Території з природоохоронним статусом.

 

Ділянка, що розглядається, не відноситься до земель водного фонду, прибережно-захисних смуг, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природо-заповідного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.

Територія ДПТ також не межує з територіями, що мають природоохоронний статус.

7ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.

Проектні рішення ДПТ розроблено згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: Статті 3 «Основні принципи охорони навколишнього природного середовища».

 

Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань:

 

1)                                       пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

 

2)                                  виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

 

3)                                 Планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного

ресурсу;

 

4)                                 проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

 

5)                                  узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території було обґрунтовано;

 

6)                                  забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

 

7)                                   у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;

 

8)                                    компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

 

8)                                 оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

 

9)                                     поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

 

10)                                   використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об'єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля.

 

8.ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

 

Вторинні наслідки – вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття.

 

Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Ймовірність того, що реалізація ДПТ призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

 

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

 

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі відсутні.

 

До довгострокових наслідків відноситься питання утилізації обладнання, а саме зношених деталей.

 

Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище та людей встановила, що окрім вигод проект може мати певний негативний вплив на довкілля у разі відсутності належного контролю за таким впливом. Тому необхідно виконувати певні дії (названі "діями по зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище") для запобігання, скорочення чи зменшення негативних впливів даного проекту. Підсумки по ключовим негативним (тимчасовим) наслідкам, що були визначені, та заходам по їх пом'якшенню, надані в Таблиці 5 нижче.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5

Питання

Потенційний вплив

Заходи по скороченню

негативного впливу

 

 

 

 

 

 

 

1

Загальні

Під час будівництва головних

- Підготовка та втілення плану

 

впливи

 

організації будівництва, щоб

 

будівництва

 

та

допоміжних

скоротити та пом'якшити загальні

 

 

(лінії електропередач) об'єктів

наслідки будівництва, в тому числі

 

 

проекту

передбачаються такі

шум, викиди в атмосферу,

 

 

впливи

як:

земляні

роботи,

утворення та утилізацію відходів,

 

 

пил, викиди в атмосферу від

ризики ерозії;

 

 

 

транспортних засобів та ін.

- Вибір підрядників, котрі

 

 

 

 

 

 

 

дотримуватимуться відповідних

 

 

 

 

 

 

 

екологічних та соціальних вимог;

 

 

 

 

 

 

 

-   Безперервний

контроль   за

 

 

 

 

 

 

 

впливами  згідно

з  відповідними

 

 

 

 

 

 

 

національними,

екологічними

 

 

 

 

 

 

 

стандартами і вимогами ЄБРР.

2

Лінія

Прокладанн лінії передач

10кВ(закритої кабельної

електричної лінії) до місцевої

підстанції буде проходити

через кілька доріг і земельних

ділянок та вимагатиме копання

  ґрунту та горизонтального буріння.

- Забезпечення відповідної

 

електропередач

конструкції та маршрутизації лінії

 

передач/ кабелю, щоб уникнути або

звести до мінімуму вплив на

місцеву інфраструктури та рух

транспортних засобів;

 

 

-

Дотримування

відповідних

санітарних, екологічних та вимог і

 

 

 

 

 

норм з безпеки.

 

 

3

Системи

по

Потенційні

аварійні

сигнали

- Правильне встановлення і

 

забезпеченню

 

 

 

регулярне технічне обслуговування

 

нагляду

та

 

обладнання;

 

 

 

охорони

 

 

 

 

 

 

- Регулювання рівнів шуму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сонячні електростанції позитивно впливають на екологію завдяки таким фактам:

1.      їх вироблення не потребує залучення екологічно небезпечних речовин;

 

2.      експлуатація вітрових турбін не здійснюють впливу на атмосферне повітря, викиди забрудючих речовин відсутні;

3.      монтування електростанцій не шкодить ґрунту та його поверхні;

 

4.      обслуговування вітряків відбувається за допомогою простих та нешкідливих дій, процесів;

 

5.      Високий термін експлуатації та їх ремонтопридатність позитивно впливає на екологію.

 

9.ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єкту доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.

Перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:

 

- ресурсозберігаючі заходи – збереження і раціональне використання земельних та водних ресурсів, повторне їх використання та ін.;

- планувальні заходи – функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон та санітарних розривів, озеленення та ін.;

- відновлювальні заходи - технічна і біологічна рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища тощо;

 

- захисні заходи:

 

Для попередження та захисту об’єкту необхідно проведення наступних попереджувально-захисних заходів:

 

●                                    посилення режиму пропуску на територію об’єкту, у тому числі шляхом встановлення систем відео спостереження та охоронної сигналізації;

 

●                                 щоденний обхід і огляд території і приміщень з метою виявлення сторонніх і підозрілих предметів, відкритих проходів, несправносте печаток, замків, тощо;

 

●                                 проведення ретельного відбору персоналу, а так само співробітників охорони підприємства;

 

●                                   чітке визначення повноважень, обов’язків і завдань персоналу об’єкта і співробітників служби безпеки;

 

●                                  підготовка і проведення періодичних оглядів об’єкту, з чітким зазначенням пожежонебезпечних місць, порядку та термінів перевірок місць тимчасового складування, контейнерів, сміттєзбірників, тощо;

 

Для забезпечення безпечного функціонування об’єкту і запобігання можливих терористичних актів на його території рекомендується:

 

●                                передбачити освітлення входу та прилеглої території в нічний час.

 

-                                 компенсаційні заходи (при необхідності) - компенсація незворотного збитку від планованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове відшкодування збитків;

 

На всіх етапах реалізації ДПТ проектні рішення будуть здійснюватись в відповідності з нормами і правилами охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимоги Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря» тощо.

 

-                       охоронні заходи – передбачити систему моніторингу зі спостереженням за технічним станом обладнання, за станом ґрунтів та здійснення контролюють за дотриманням ГДВ забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні впливу планової діяльності.

 

-                               Заходи з техніки безпеки й охорони праці:

 

Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції застосовуваного електроустаткування відповідають умовам навколишнього середовища і пожежної безпеки приміщень відповідно до вимог ПУЕ.

Рівень електричних і магнітних випромінювань від проектованих електроустановок не викликають погіршення існуючого стану навколишнього середовища.

 

Для захисту людей від ураження електричним струмом, а також будинків від пожежі передбачаються пристрої захисного відключення ПЗВ.

 

Види електричних проводок і спосіб прокладки електричних мереж прийняті з урахуванням вимог електропожежобезпеки.

 

Експлуатація електроустановок здійснюється кваліфікованим персоналом. Електромонтажні роботи вести в строгій відповідності з діючими нормами та

заходами щодо охорони праці і техніки безпеки.

 

- протипожежні заходи:

У    разі виникнення джерела загорання, автоматично включається пожежна сигналізація, з надходженням сигналу на диспетчерський пункт, де зупиняють роботу електростанції.

 

Згідно ПУЕ гасіння пожежі даного об'єкту передбачено хімічними засобами (порошкові вогнегасники).

 

Використання води виключено.

 

Проектом передбачається відповідне оснащення виробничих і побутових приміщень засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем.

 

Також оцінюються обмеження будівництва об’єкту за умовами навколишнього природного, соціального, техногенного середовища та обсяг інженерної підготовки території, необхідний для дотримання умов безпеки навколишнього середовища.

10. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА

10.1. Обґрунтування вибору

Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної планованої діяльності.

 

Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення СЕС та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.

 

Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.

 

У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмова від реалізації будівництва об’єкту, що проектується, призведе до неможливості розвитку економіки району та України загалом, а також збільшення кількості робочих місць. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля. За даним варіантом подальший стабільний розвиток району є, очевидно, проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та погіршення ландшафту в цілому.

10.2. Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і

 

прийнятність  планової  діяльності  і  обґрунтування  економічних,  технічних, з організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

 

1)    аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:

 

•    проаналізовано в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

 

•    розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

 

•    оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;

 

•    проаналізовано склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

 

2)консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

 

3)розглянуто способи ліквідації наслідків;

 

4)особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;

 

5)отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;

 

6)проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.

 

В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

11.    ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

11.1. План екологічного моніторингу

Положення щодо створення системи моніторингу довкілля Рожнятівського

 

району визначає порядок створення та функціонування системи з урахуванням стану довкілля та природоохоронної діяльності в районі, визначає основні завдання районної системи моніторингу довкілля, суб'єктів системи, їх завдання відповідно до конкретного ресурсу, принципи організації та функціонування системи, взаємовідносини між суб'єктами під час створення та опрацювання системи моніторингу, структуру системи, організаційний механізм її створення. Положення розроблено відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища” та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля».

Система моніторингу довкілля Рожнятівського району - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

 

Екологічний та соціальний моніторинг для об’єкту СЕС буде здійснюватися з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під час її будівництва і експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації ймовірних впливів та наслідків на навколишнє природне та соціальне середовище.

 

Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даного проекту є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.

 

Екологічний та соціальний моніторинг також передбачає своєчасне виявлення нових проблем та питань, що викликають занепокоєння. Моніторинг має відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені раніше.

 

Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівництва та експлуатації об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету та ключові індикатори та критерії для оцінки.

 

Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього життєвого циклу об’єкту:

будівництво - експлуатація - виведення із експлуатації.

 

Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами:

 

1.                                   Вибір параметрів навколишнього природного та соціального середовища для певних аспектів;

 

2.                                Встановлення ключових параметрів моніторингу;

 

3.                                Візуальний огляд;

4.                                Регулярний відбір зразків/проб та їх дослідження;

 

5.                                Регулярні опитування та зустрічі із громадою, яка потенційно потрапляє в зону впливу об’єкту планованої діяльності;

 

6.                                 Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на навколишнє природне та соціальне середовище.

 

7.                                Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу та її коригування в разі необхідності.

 

Внутрішній моніторинг

 

Перед початком будівництва  буде призначено фахівця, який буде відповідальним за дотримання екологічних та соціальних вимог під час будівельних робіт. Також ця людина буде підтримувати регулярний контакт не тільки із державними контролюючими органами, а й начальником відділу охорони навколишнього природного середовища, начальником відділу охорони праці та особою, відповідальною на підприємстві за зв’язок із громадськістю та корпоративну соціальну відповідальність.

 

Зовнішній моніторинг та оцінка

 

Передбачається виконання зовнішнього моніторингу об’єкту силами органів державного нагляду (територіальні органи Державної екологічної інспекції України, Держпродспоживслужби України та Держпраці), місцевого самоврядування та місцевих громадських об’єднань, представниками кредиторів та інвесторів, в т.ч. залученими аудиторськими компаніями.

 

Органи державного нагляду здійснюватимуть моніторинг та контроль підприємства шляхом проведення планових та позапланових перевірок із залученням інших зацікавлених сторін.

Органи місцевого самоврядування та місцеві громадські об’єднання мають право долучатись до контролюючих органів або відвідувати об’єкт самостійно відповідно до вимог біобезпеки, що встановлені на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

У                                  Звіті з CEO нового будівництва сонячної електростанції (СЕС) на території Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (за межами населеного пункту), проведено оцінку наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

 

Даний документ - Резюме нетехнічного характеру (РНХ) - містить коротку інформацію про потенційні екологічні та соціальні наслідки, які мають відношення до запропонованої діяльності. Також надаються відповідні заходи по зниженню негативних екологічних та соціальних наслідків, що можуть виникнути в процесі будівництва та експлуатації об’єкту планованої діяльності.

 

Цей документ (РНХ) буде розміщений у зазначених нижче місцях для ознайомлення і для надання коментарів. Будь-яка особа може надати свої зауваження та рекомендації щодо екологічних, соціальних та інших аспектів цього проекту.

 

Рожнятівська районна державна адміністрація:

Юридична адреса: 77600 вул. Шкільна,1, смт.Рожнятів,

Рожнятівський район, Івано-Франківська обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис запропонованої території розміщення об’єкту планованої діяльності

 

          

Детальний план території для розміщення сонячної електричної станції (далі – СЕС), розроблений з урахуванням прогресивних технологій, ефективного використання територій, чіткого функціонального зонування, транспортних та пішохідних потоків, створення нормальних умов для роботи підприємства.

 

Планувальна структура ДПТ визначилася технологією підприємства, транспортними зв’язками основних та допоміжних будівель та споруд, існуючим рельєфом місцевості, санітарними та протипожежними нормами. Архітектурно-планувальне рішення сформоване на підставі аналізу існуючої ситуації, враховуючи особливості території з точки зору санітарно-гігієнічних умов, інженерного забезпечення об’єктів будівництва та ін.

 

Проектним планом передбачено розділення території на наступні функціональні зони:

 

-  Зона сонячних модулей  та обладнання;

-  Зона проїздів, під’їздів та пішохідних доріжок;

-  Зона зелених насаджень спеціального призначення.

 

Для обслуговування території СЕС також запроектовано об'єкти позамайданчикової та внутрішньомайданчикової інфраструктури − автомобільні дороги, периметральна огорожа, телекомунікації та охоронні системи, силові і слабкострумні кабельні мережі.

 

Схему інженерної підготовки території, що проектується, розроблено згідно планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:1000 і виконано у відповідності до ДБН Б.2.2-12:2018.

 

Вертикальне планування територій виконано з ув'язкою системи водовідведення при урахуванні максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існуючих зелених насаджень, а також з урахуванням наступних вимог:

 

– максимального збереження рельєфу;

 

– максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

 

– відведення поверхневих вод;

 

– мінімального обсягу земляних робіт і мінімального дисбалансу земляних мас.

Відведення поверхневих вод з проектованої території здійснюється по ухилам.

 

До початку виконання будівельних робіт родючий шар ґрунту необхідно зняти з території будівництва для подальшого використання при відновленні (рекультивації) порушених і малопродуктивних земель, а також при впорядкуванні і озелененні території. Баланс родючого шару грунт необхідно розрахувати на підставі проведених геологічних вишукувань.

Враховуючи особливості існуючого рельєфу місцевості, планувальної структури території, проектну мережу вулиць ДПТ визначилось формування одного водозбірного басейну дощової каналізації.

Дощовий стік скидається у місцевий водотік.

 

Джерела забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території проектування відсутні.

 

Загальна площа території в межах розробки ДПТ становить близько 11,2 га. Для забезпечення будівництва планується запроектувати наступні інженерні мережі та обладнання:

Водопостачання

 

Для забезпечення проектних об’єктів, що розташовані на господарчому майданчику, проектом передбачається привізна питна вода згідно потреб, а також привізна вода для забезпечення технічних потреб (для санвузла, тощо)

Водовідведення

 

Для утилізації стічних вод від господарчого блоку сонячної електростанції проектом розглянуто 2 варіанти:

 

1.      Відвід стічних вод від адміністративних та побутових приміщень сонячної електростанції до станції повного біологічного очищення  з подальшим скидом очищеної води до найближчої водойми;

2.      Стічні води від побутових приміщень пропонується відводити у двокамерний септик та далі – в накопичувальний колодязь з подальшим вивозом асенізаційним транспортом до найближчої мережі побутової каналізації або каналізаційних очисні споруди повного біологічного очищення після укладання відповідного договору з місцевими органами

 

Санітарне очищення території

 

Сумарний об’єм твердих побутових відходів на розрахунковий період складе 7,44 тонн/на рік.

 

Вивіз сміття планується здійснювати по заявочній системі після укладання договору

з компанією по вивозу ТПВ.

 

Знешкодження твердих відходів з території ДТП передбачено на існуючому полігоні після укладання відповідного договору.

 

Для забезпечення виконання вимог Закону України «Про відходи» проектом передбачається організація роздільного збору побутових відходів із наступним використанням і утилізацією.

 

Майданчики для встановлення контейнерів для сміття повинні бути огороджені і мати тверде покриття (асфальтове, бетонне).

 

Для зберігання та тимчасового збирання побутових відходів рекомендується використовувати контейнери об’ємом 0,3м3.

 

Електропостачання

 

В межах даного детального плану території для перетворення сонячної енергії електроенергію передбачається спорудження сонячних моделів, загальною максимальною потужністю 25 МВт.

Для передачі електроенергії в електричну мережу необхідно побудуватитрансформаторну підстанію.

Для організації технологічного процесу передбачається використання новітніх технологій і передового технологічного обладнання, автоматичного управління та контролю за проведенням процесів.

 

Потреба в трудових ресурсах становить 7 робочих місця і буде задовольнятись за рахунок місцевого населення.

Можна вважати, що сонячні електростанції мають,  найменший вплив на екологію та біологічну різноманітність середовища. Однак для оцінки їх впливу на навколишнє середовище було проведено комплексний аналіз навколишнього середовища та факторів ймовірного впливу.

 

Підготовка проекту включає базову оцінку екологічних умов майданчика проекту, прилеглої території, екологічного та соціального впливу.

 

Проект розміщений у зоні низької чутливості до дії довкілля.

 

Безпосередньо до місця розташування проекту відсутні будь-які природні території, що охороняються. Очікується, що під час експлуатації сонячної електростанції не буде виникати шуму чи мерехтіння, які можуть потурбувати мешканців села.

Проектом передбачається максимально зберегти існуючі зелені насадження та деревну рослинність.

 

Особливі вимоги щодо озеленення території визначатимуться на подальших стадіях проектування.

 

Також, слід зазначити, що всі проїзди майданчика перед спорудами, до яких необхідний під’їзд транспорту, передбачатимуться з твердим  покриттям, що дозволить уникнути потрапляння нафтопродуктів від автотранспорту при маневруванні по території.

 

Для відвернення негативних факторів, що впливатимуть на натуральну родючість і зберігання ґрунтів, розроблятиметься робочий проект землеустрою, який передбачатиме зняття, збереження та використання родючого шару ґрунту для потреб благоустрою (озеленення) території проектованого об’єкта або поліпшення малопродуктивних земель.

 

 

Проектом передбачено ряд заходів із захисту геологічного середовища, ґрунтів та водного середовища.

 

З                                 метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

 

1). Заходи, що впливають на всі компоненти середовища і в цілому покращують санітарно-гігієнічні умови:

 

-                           проведення забудови згідно з наміченим функціональним зонуванням;

 

-                           інженерна підготовка території - вертикальне планування та регулювання поверхневого стоку, протизсувні заходи, благоустрій господарчих об’єктів, влаштування твердого покриття доріг.

 

2). Заходи, що покращують стан повітряного басейну:

 

-            захист території від електромагнітного забруднення, шуму.

 

-                           інженерний благоустрій території – централізоване каналізування, санітарне очищення.

 

При нормальній експлуатації об’єкти не матимуть негативного впливу на громадську та житлову забудову, об’єкти соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення.

 

В                                  цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та задоволення потреб місцевого населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.ПЕРЕЛІК ВИКОНАВЦІВ ЗВІТУ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ.

 

 

Директор ПП «Архбудекспертиза-ІФ»                       _  ______________           Назарук Р.М.  

 

 

     

ГАП – науковий керівник                                                                                        Романець В.Ф.   

 

 

Інженер-еколог                                                                ________________            Савчин М.М. 

 

 

 


14.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.      Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. – [Електронний ресурс] – режим достопу.

2.      Марушевський Г.Б. Стратегічна екологічна оцінка: методичний посібник.: Проект РЕОП, 2015.

3.      Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №296 від 10.08.2018 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.»

4.      Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №465 від 29.12.2018 року «Про внесення змін до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.»

5.      Екологічний паспорт Івано-Франківської області  за 2017 р.

6.      Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

7.      Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»

8.      Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4.9. Планувальні обмеження

 

        Планувальними обмеженнями на території ДПТ є охоронні зони меліоративних каналів - 1 м, кабелю зв`язку – 2м в кожну сторону.

Обрані земельні ділянки відповідають усім необхідним критеріям для будівництва та найбільш ефективної роботи сонячної електростанції.

 

 

2.5 Основні принципи планування та забудови території, формування архітектурної композиції

 

        За функціональним призначенням ділянка проектування відноситься до земель запасу.

З метою  використання планується зміна цільового призначення  земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва та обслуговування будівель і споруд  і об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій

Оскільки ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Цінева, то зміна цільового призначення ніяким чином не шкодить існуючим зв’язкам і спорудам села.

 

 

2.6. РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕНЯМ

 

        За функціональним призначенням ділянка проектування відноситься до земель запасу.

З метою  використання планується зміна цільового призначення на земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва та обслуговування будівель і споруд  об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Оскільки ділянки знаходиться за межами населеного пункту с. Цінева, то зміна цільового призначення ніяким чином не шкодить існуючим зв’язкам і спорудам села.

 

2.7. ЖИТЛОВИЙ ФОНД ТА РОЗСЕЛЕННЯ

 

Проектне рішення детального плану території для об’єкту  проектування базоване на:

-       врахуванні існуючого рельєфу місцевості

-       врахуванні існуючої мережі  сільських вулиць

-       врахуванні існуючих планувальних обмежень

-       побажаннях та вимогах замовника – Рожнятівської РДА

-       Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації Управління містобудування та архітектури, визначених у завданні на проектування та у ході робочих нарад під час роботи над проектом

-       врахуванні інтересів власників суміжних земельних ділянок 

 

2.8.ХАРАКТЕРИСТИКА ІНШИХ ВИДІВ ВИКОРИСТАНЯ ТЕРИТОРІЇ

Згідно розробленого детального плану на території опрацювання не передбачено резервування інших видів використання території.

 

2.9.ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА,        ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ .ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ ТРАНСПОРТУ, РОЗМІЩЕННЯ ГАРАЖІВ І АВТОСТОЯНОК

Крім території об'єкта в проекті не передбачено резервування інших видів використання території.

 

2.10. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ, СПОРУД

        На території проектування основний під’їзд передбачений з існуючої грунтової дороги  та існуючих польових.

 

2.11. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ІНЖЕНЕРНЙ ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

        Згідно технічних умов експлуатуючих служб.

 

2.12 КОМПЛЕКСНИЙ БЛАГОУСТРІЙ, ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

Вертикальне планування виконане виходячи з умов максимального збереження природного рельєфу, рослинного шару, існуючих зелених насаджень, відведення поверхневих вод з необхідними похилами і швидкостями, мінімального об’єму земляних робіт.

Використання підземного простору проектом не передбачене.

 

2.13 ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

На відведеній ділянці існуюче озеленення пропонується максимально зберегти. В основу проекту покладений ландшафтно-природній принцип.

 

2.14. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ

 

Розрахункові терміни реалізації ДПТ – по мірі надходження коштів на будівництво в одну чергу.

 

2.15.ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для перспективної містобудівної діяльності території в межах проектування ДПТ - не передбачаються.

 

2.16 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

№п/п

Показники

Величини в одиницях виміру

1

2

3

1

Найменування проекту споруди,

місце  розташування

Детальний план території для будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції за межами населеного пункту

 с. Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області

2

Площа ділянок (га)

S=77,504

3

 

S=70,8477

4

Характеристика будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення), тривалість експлуатації

Нове будівництво

Тривалість експлуатації -  30 років

5

Кошторисна вартість будівництва, в т.ч. будівельних робіт, устаткування, пусконалагоджувальних робіт, інших витрат (тис.грн.)

-

6

Поверховість (поверх)

1

7

Ступінь вогнестійкості

ІІІа

8

Проектна потужність сонячної електростанції

25МВт

9

Кількість створених робочих місць (місце)

16

10

Показники енергоефективності – річна потреба в паливі, воді, електричній та тепловій енергії

Витрати тепла на опалення, водопостачання – визначити робочим проектом

11

Тривалість будівництва ( місяців )

9 місяців( в т.ч. 1 місяць – на підготовчі роботи)

 

ГАП-наук.кер.                                                                           Романець В.Ф.

0-02-05-227335c994b03a4e58ee969c306df0f32fb0948112c3c2b6273e4d130de8ee6b_4c32c2c2

Розпорядження 76 ДПТ СЕС Цінева -1 001

Розпорядження 76 ДПТ СЕС Цінева -2 001

0-02-05-eadaeca52b75f7e1db18707ff9ec798c01cfa566a10751b2f1056c15b339e423_e63e6bf1_1556087800

 

20190417_105620_1

 

 

 

 

 

20190417_105757_1

 

 

 

 

 

20190417_105829_1

 

 

 

 

 

20190417_105857_1

 

 

 

 

Виписка зі зміною юр. адреси станом на 27.12.2018_Страница_1Виписка зі зміною юр. адреси станом на 27.12.2018_Страница_2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           ДОВІДКА  ГАПа

 

 

 

Детальний план території для будівництва, експлуатації та обслуговування  електростанції за межами населеного пункту с. Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області виконаний у відповідності з діючими нормами будівельного проектування на період проведення проектних робіт, в тому числі по вибухово-пожежній безпеці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Головний Архітектор Проекту                                            Романець В.Ф.

         Науковий керівник   

 

 

 

        Кваліфікаційний сертифікат серії АА № 001690

        виданий  18.06.2013 року.

 

 

Романець2

 

 

Свідоцтво Романець МБ_1

20190607_154024_1

 

 

 

 

20190607_154102_1

 

 

 

 

20190607_154139_1

 

 

 

 

20190607_154202_1

 

 

 

 

20190607_154226_1

 

 

 

 

УПР ЕКОЛОГІЇ ТА ДЕРЖ РЕСУРСІВ ЗАУВАЖЕННЯ

 

 

 

 

 

 

0-02-04-a79a66ee827a2aea0afdaaa40de5c7c3834807712112f276b2bc4a2a1f4b59b2_4685d142

 

 

 

 

                     0-02-04-ea19f881cc31cf74207d300d178ebb166cc70e8b8ba2187508cb84d0288d6c3b_995aedd0

 

 

 

 

20190607_155146_1

 

 

 

 

20190607_155204_1

 

 

 

                                

 

 

0-02-04-2365f344f471113838843c5bc94d6d9aa2d20a595c7a3dcc1b931df7e27d1643_2a4b0221

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0-02-04-76a87081ecabc9b47eb453229254f1251d15e73b4ef2ae28d9ea201879e75098_53f33696

 

 

 

 

0-02-04-e183f12f8c23b3a9d5e45729f95acee83709b937a5a2eb243d82d2d8f7e5c948_e60078b1

газети0001газети0004газети0003газети0002




ВІДЕОРОЛИКИ

ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЧЕТВЕРТОЇ ХВИЛІ МОБІЛІЗАЦІЇ

ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Оголошення!
Протокол загальних зборів громадян с.Сваричів щодо обговорення детального плану території для обслуговування сонячної електростанції (будівництво сонячної електростанції -14.04) в урочищі "Гора"
Оголошення!

Довідка про проведення громадського обговорення «Детального плану території для будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції за межами с.Цінева на території Цінівської с/р Рожнятівського району Івано-Франківської обл.

Протокол

Оголошення!
Результати проведення конкурсу!
Оголошення!
Оголошення про проведення конкурсу "Кращі практики місцевого самоврядування" у 2019 р.
Оголошення!

Проект документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку .

 Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку

Оголошення!

В квітні в Україні стартував безкоштовний навчальний курс для бізнесу з питань впровадження системи НАССР

Результати конкурсу!
Результати конкурсу!
ВІДЕОРОЛИК!
ВІДЕО конкурсу на заміщення вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги Рожнятівської районної ради.
ОГОЛОШЕННЯ!

Результати конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Рожнятівської  районної ради.

Набір на військову службу за контрактом!
Оголошення про набір громадян на військову службу за контрактом

Оголошення

Інтерактивна карта захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів Рожнятівського району.
Інтерактивна карта захисних споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів Рожнятівського району.

Про вибори голови районної ради

Про вибори заступника голови районної ради



Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області