9 грудень 2019
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
Інститути влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


.
Стандартизація та сертифікація продукції
 На головну / Економіка / Торгівля і сфера послуг

Стандартизація та сертифікація продукції

 

            Важливими елементами механізму управління якістю продукції є стандартизація та сертифікація.

Стандартизація продукції- це встановлення і застосування єдиних правил з метою упорядкування, узаконення й запровадження показників і норм якості продукції, а також відпрацювання у сфері виробництва технологічних процесів і операцій відповідно до цих вимог. Вона є визначальним елементом специфічного менеджменту, що найбільше впливає на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції.

У сфері стандартизації та сертифікації функцію управління здійснює Державний комітет зі стандартизації, метрології й сертифікації. Його діяльність визначається і регламентується декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".

Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами:

- урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності, кори Стандартизація та сертифікація продукції

Важливими елементами механізму управління якістю продукції є стандартизація та сертифікація.

Стандартизація продукції- це встановлення і застосування єдиних правил з метою упорядкування, узаконення й запровадження показників і норм якості продукції, а також відпрацювання у сфері виробництва технологічних процесів і операцій відповідно до цих вимог. Вона є визначальним елементом специфічного менеджменту, що найбільше впливає на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції.

У сфері стандартизації та сертифікації функцію управління здійснює Державний комітет зі стандартизації, метрології й сертифікації. Його діяльність визначається і регламентується декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію".

Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами:

- урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності, користі для споживачів і держави загалом;

- гармонізація з міжнародними, регіональними і, за необхідності, національними стандартами інших країн;

- взаємозв'язок та узгодженість нормативних документів усіх рівнів;

- участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін - розробників, виробників, споживачів і органів влади;

- відкритість інформації щодо чинних стандартів і програм робіт зі стандартизації з урахуванням вимог законодавств.

Усі нормативні документи стандартизації (стандарти, правила, норми, умови тощо) повинні бути спрямовані на результат стандартизації - продукцію, товари, роботи, послуги та ін. Для виробників стандарти є зразком і еталоном якості. Будь-які відхилення зумовлюють нестандартність продукції. Водночас стандарти передбачають класифікацію продукції за якістю, поділяючи її відповідно на категорії, сорти і класи. Продукція нижчого класу чи сорту має нижчу реалізаційну ціну, що негативно позначається на результатах господарської діяльності підприємства.

                Залежно від важливості й рівня виробництва на продукцію можуть розроблятися різні види стандартів. Так, державні стандарти розробляють здебільшого на продукцію, яку використовують у машинобудуванні, для населення і народного споживання, а також на продукцію, що використовується як комплектуючі для інших галузей народного господарства. Особливі вимоги, котрі підлягають обов'язковому дотриманню всіма суб'єктами підприємницької діяльності, висуваються до продукції і тих її параметрів, які можуть загрожувати здоров'ю та життю людей, їх майну, не забезпечують достовірність і єдність вимірювань, технічні характеристики виготовлення й експлуатації тощо.

Галузеві стандарти розробляють лише тоді, коли відсутні державні, або за необхідності встановлення таких вимог, які доповнюють або поліпшують їх. Ці стандарти також важливі. Всі суб'єкти підприємницької діяльності певної галузі повинні безумовно дотримуватись їх.

Особливим нормативним документом є технічні умови, які містять вимоги, що регулюють відносини між виробником і споживачем продукції. Вони регламентують норми і вимоги стосовно якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються. Такі умови можуть стосуватися якості нових видів продукції на час їхнього запровадження у виробництво. Технічні умови як документ, у тому числі й внесені в нього зміни, підлягають обов'язковій державній реєстрації в територіальних органах зі стандартизації, метрології й сертифікації.

В окремих випадках підприємства можуть створювати власні стандарти на певні види продукції, послуги, види робіт або окремі технологічні операції і под. (наприклад, на поліетиленові горщечки для розсади овочів, які виробляє у підсобному цеху підприємство). Ці стандарти узгоджуються в територіальних органах зі стандартизації, метрології й сертифікації і є обов'язковими для підприємства.

                Державна система стандартів вимагає, щоб суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, дотримувались стандартів на всіх стадіях виготовлення, виробництва, реалізації, зберігання, транспортування, ремонту і мали посилання на стандарти, що пройшли державну реєстрацію.

У випадку, коли підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність, важливим елементом у системі управління якістю продукції є її сертифікація.

                Сертифікація - це один із способів підтвердження відповідності продукції висунутим вимогам або оцінка продукції з погляду її відповідності вимогам стандарту.

Сертифікат підтверджує безпечність й екологічну чистоту продукції для споживача, а виробництва - для навколишнього середовища. Він сприяє участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному співробітництві.

У практиці застосовуються різні методи підтвердження відповідності того чи іншого виду продукту необхідним вимогам. Це можуть здійснювати виробники, замовники, продавці або незалежні органи й організації. Незалежним може бути державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів, технічний і санітарний нагляд за безпекою, а також відомчий контроль і приймання продукції для державних потреб.

                Відповідні органи сертифікують продукцію, видають сертифікати відповідності та ліцензії, а також призупиняють або скасовують їхню дію.

                В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію. Обов'язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління суб'єктами господарювання з метою визначення відповідності продукції вимогам стандартів. Обов'язкова сертифікація продукції проводиться на ЇЇ безпечність та екологічність з метою виходу на міжнародний ринок.

                 Сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, що не підлягають обов'язковій сертифікації. Без добровільної сертифікації продукція реалізується, зазвичай, за цінами, у кілька разів нижчими від світових. Тому вона підтверджуючи високу якість продукції, є необхідною умовою зміцнення ринкової позиції підприємств.

     Технічне регулювання як світовий рушій товару.

Вступивши 2008 року до Світової організації торгівлі, Україна взяла на себе зобов’язання  реформувати національну систему технічного регулювання. І з ухваленням Верховною Радою законів України «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності», «Про стандарти, технічні регла­менти та процедури оцінки відповідності» національну систему технічного регулювання почали адаптувати до міжнародних, передусім європейських, вимог.Ефективність європейського підходу до технічного регулювання підтверджується наявністю угод про взаємне визнання результатів оцінки відповідності з такими країнами, як Японія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія, Ізраїль. У країнах ЄС вільне переміщення товарів здійснюється згідно з «Новим підходом» до технічної гармонізації і стандартизації (прийнятий Радою Європи 7 травня 1985 року) та «Глобальним підходом» у сфері оцінювання відповідності (прийнятий Радою Європи 21 грудня 1989 року). Такі підходи реалізують через відповідні інструменти – директиви ЄС, які також затверджує Рада Європи.

Основні принципи «Нового підходу» зводяться до :

– у директивах на продукцію визначають обов’язкові для виконання загальні (істотні) вимоги безпеки;

– завдання встановлення конкретних характеристик покладаються на європейські стандарти, які є добровільними для застосування;

– продукція, виготовлена згідно з вимогами гармонізованих із директивою ЄС європейських стандартів, розглядається як така, що відповідає істотним вимогам директиви (принцип презумпції відповідності);

– продукція може бути розміщена на ринку ЄС лише після процедури оцінки відповідності;

– нагляд за ринком забезпечують державні органи.

                «Глобальний підхід» передбачає застосування модулів для різних стадій процедур оцінювання відповідності, встановлення єдиних критеріїв їх використання та призначення спеціальних органів, що виконують ці процедури. Модульний підхід дає можливість формувати безліч сполучень модулів і в такий спосіб збільшувати кількість схем підтвердження відповідності, із яких можна обрати таку, що є адекватною рівню ймовірного ризику заподіяння шкоди конкретною продукцією. Стосовно малого бізнесу в ЄС нині розробляють методичні документи з добору та впровадження модулів оцінки відповідності продукції дрібносерійного та несерійного виробництва з урахуванням специфіки підприємств малого й середнього бізнесу.

                 

Система управління якістю

 

                 Система управління якістю – це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів, яка дає змогу встановлювати політику та цілі і досягати цих цілей, і яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.

З практичної сторони «Система управління якістю— це інструмент, за допомогою якого орган місцевого самоврядування може поліпшувати свою діяльність та якість надання послуг громадянам.»

У широкому сенсі вона складається з організаційної структури разом із системою планування, процесами діяльності, ресурсами та документацією, які потрібні для досягнення цілей у сфері якості.

                Впровадження стандартів у діяльність органів влади розпочалось у 90-их роках у передових країнах Західної Європи і Північної Америки, коли в них розпочалась реалізація принципів публічності влади і сприйняття громадянина як замовника послуг. Публічність стала проявом відкритості і доступності, а громадяни стали тими, заради кого працюють органи влади.

Впорядкування діяльності особливо відчутним стало для взаємовідносин влади і громади після визначення і реалізації певних стандартів щодо надання послуг. У подальшому, як свідчить міжнародний досвід, важливою передумовою для підвищення якості послуг органами влади стало впровадження ефективних систем управління, зокрема системи управління якістю. Нормативною базою для створення таких систем є міжнародний стандарт ISO 9001, остання версія якого видана у 2008 році міжнародною організацією національних органів з стандартизації ISO.

                Міжнародна організація по стандартизації (ISO) була створена в 1946 році в м. Женева (Швейцарія). ISO, що складається з технічних комітетів (ТК), сформувала 176 ТК, спеціально для стандартизації питань управління якістю та забезпечення якості. Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. Кожний комітет – член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Прийняті технічними комітетами проекти міжнародних стандартів розсилають комітетам – членам на голосування. Опублікування їх як міжнародних стандартів вимагає ухвалення щонайменше 75% комітетів – членів, що беруть участь у голосуванні.

                На даний час в Україні завдання щодо впровадження та сертифікації систем управління якістю в сфері державного управління визначено Постановою КМУ від 11.05.2006 р. № 614 "Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади".

Сертифікація в Івано-Франківській області

                Важливу роль в захисті інтересів українського товаровиробника, підвищенні якості та безпеки продукції відіграє сертифікація. ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" акредитовано в українській державній системі сертифікації УкрСЕПРО як Орган з сертифікації продукції та послуг, а також як Орган з сертифікації систем якості. Держспоживстандарт України призначив та уповноважив ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" на право проведення робіт в таких галузях:

 

 

 Промислові підприємства області виходять на вищий рівень якості:

 

ПАТ «Івано-Франківськцеме́нт» — одне з провідних українських підприємств будівельної галузі. Контролює майже 45 % українського ринку шиферу і 5 % — цементу.

Асортимент — понад 300 найменувань продукції. Основними будівельними матеріалами, які тут виготовляють, є цемент різних марок; азбестоцементний шифер та труби; гіпс; залізобетонні вироби; медичні гіпсові бинти.Цемент виробництва ПАТ «Івано-Франківськцемент» відповідає усім вимогам українських стандартів, а також є сертифікованим у інших країнах. Сьогодні тут виготовляють вісім марок  цемету.

ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» - один з найбільших в Україні виробників трубопровідної арматури для підприємств енергетики, нафтогазового комплексу, хімічної промисловості, металургії й водопостачання. У цей час ВАТ «ІФАЗ» виробляє продукцію відповідно до системи забезпечення якості, сертифікованої міжнародною організацією «Bureau VERITAS Quality International» за вимогами міжнародного стандарту ISO 9001:2000.

Маючи 135 років досвіду Івано-Франківське державне  обєднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості сповідує прогресивні технологічні підходи до виробництва своєї продукції, дотримуючись найвищих стандартів якості. Диплом і нагорода з присвоєнням статусу «Виробник кращих вітчизняних товарів 2010 року» отримало ІФОДОСП на всеукраїнському конкурсі-виставці, Кращий вітчизняний товар 2010року»,м.Київ.
                 
Серед виробів підприємства Бальзам Прикарпатський від ТМ «Княгинин» – переможець дегустаційного конкурсу напоїв «BEST DRINK – 2010», м. Київ.

                Горілка «Карпатська Ексклюзив» нагороджена золотою медаллю на міжнародному дегустаційному конкурсі «BEST VODKA 2009», м. Москва

 




.

Електронна пошта

vptlum@ukr.net

 

23803078@mail.gov.ua

 

 

Опитування експортерів щодо подальшої лібералізації валютного законодавства
 
21 листопада День Гідності та Свободи
«Реформа системи інтернатів. «Чому я тут?» Чому 100 тисяч дітей знаходить в інтернатах. 92% з них мають батьків»
Я маю право
Про забезпечення функціонування української мови як державної
Єдиний голос - комунікаційна платформа
Інформаційна кампанія "Герої наших сердець"
Рада регіонального розвитку
Анонс

.

Оперативна інформація з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях

 

Статистика сайту

MyCounter - счётчик и статистика


.

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області