18 жовтень 2019
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
Інститути влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


.
Шкідливість та методи боротьби із Борщівником Сосновського
 На головну / Територіальні органи міністерств та інших центральних органів влади / Тлумацьке районне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області / Новини

Шкідливість та методи боротьби із Борщівником Сосновського

    Борщівник Сосновського — добре пристосована до виживання але чужа для України рослина, що походить із Кавказу.Містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. У молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2—3 рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1—2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому, інколи в більшій кількості. Зростає до 3—5 метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини. Насіння зберігає здатність до проростання протягом декількох років.

 

     Досвід щодо вирощування було перейнято з республіки Комі, де в суворих північних умовах борщівник був фактично безальтернативним порятунком, даючи ранній силос. Проте, в порівнянні з іншими культурами півдня, силос із борщівника виявилася звичайним за цінністю, дещо стійким до холоду, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке ставало непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Використання в вигодовуванні тільки для м'яса було не виправданим, тому запроваджену культуру з часом перестали використовувати.

      Борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його складно відрізнити від схожих представників суміжних видів. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1—3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

 

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду заходів безпеки та настанов:

·                    Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.

·                    Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.

·                    Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.

·                    Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.

·                    Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.

Заходи боротьби із борщівником Сосновського.

     В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До механічних методів боротьби із борщівником Сосновського є викошування чи зрізання рослин. Разове викошування чи зрізання є малоефективним заходом, оскільки за 1—2 тижні починають рости нові пагони, рослина відростає заново та починає квітнути. Систематичне скошування, перерізання товстих коренів (при боротьбі з поодинокими рослинами) на глибині 10—15 сантиметрів забезпечує знищення рослини.

Хімічним методом боротьби є використання гербіцидів, зокрема сіміш раундап макс + діален супер + гроділ максі, відповідно в нормах (4+0,8+0,1 кг/га). Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 10-15 см, з повторною обробкою після відростання рослин.

Провідний спеціаліст управління

фітосанітарної безпеки                                                                І.Збіглей

 




.

Електронна пошта

vptlum@ukr.net

 

23803078@mail.gov.ua

 

Тлумацька РДА у facebook

Я маю право
Про забезпечення функціонування української мови як державної
Єдиний голос - комунікаційна платформа
Інформаційна кампанія "Герої наших сердець"
Рада регіонального розвитку
Анонс
Інформація для людей із порушенням слуху
Національна Академія державного управління при президентові України
Охорона праці очима дітей

.

Оперативна інформація з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях

 

Статистика сайту

MyCounter - счётчик и статистика


.

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області