3 Липень 2020
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
Інститути влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


.
Які небезпеки таїть в собі одяг і взуття із секонд-хенду
 На головну / Територіальні органи міністерств та інших центральних органів влади / Тлумацьке районне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області / Новини

Які небезпеки таїть в собі одяг і взуття із секонд-хенду

 

В останні роки в нашій області набули  популярності секонд-хенди. Сьогодні це вже не «гуманітарка» по 5-10 гривень за річ,  торгівлею вживаним займаються цілі мережі магазинів і їх стає все більше.

 

На «секонді» можна купити не лише одяг і взуття, а й техніку, іграшки, книги, парфуми, косметику. Та й ставлення людей до вживаного помітно змінюється: носити після когось для багатьох стає нормальною практикою, особливо любить такий вид шопінгу молодь - за невеликі гроші можна знайти модну річ, виготовлену за кордоном.  

 

Що потрібно знати про покупки у «другі руки», як  секонд-хенд потрапляє в Україну?

Поняття «секонд-хенд» народилося в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука». У сучасному розумінні «секонд» з’явився понад століття тому - заможні містяни віддавали непотрібні їм речі для бідняків. З часом з’явилися перекупники вживаного гардеробу і так благодійність перетворилася у бізнес.

Слід зазначити, що ставлення до вживаних речей суспільства теж зазнало деформації: нині природозахисні організації, відомі люди закликають купувати ношені речі заради економії ресурсів і захисту екології. А торгівля бувшими в ужитку речами стала повноцінною індустрією. До України потрапляють вживані речі переважно з країн Західної Європи - Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, також Нідерландів та інших.

На секонд-хенд європейські речі потрапляють декількома шляхами. По-перше, з магазинів брендового одягу. Непроданий товар продають спеціальним фірмам як сток. Стоковою річчю вважають ту, яка не була ношена і має етикетку, це не слід плутати з секонд-хендом. Однак є випадки, коли магазини дорогих брендів, щоб не знецінювати вартості продукції свого виробництва, відрізають ярлики від виробів, і вони потрапляють на ринок «других рук».  

Інший вид збору вживаних речей - від людей, які вирішують позбавитися від непотрібних речей, бо вони виходять з моди, отримали дефекти чи просто набридли. Європейці здають свої речі за плату або задарма, способи збору різні: по контейнерах, у руки представникам спеціальних фірм, під час різних акцій. У Великобританії та Нідерландах поширена практика збору вживаного школярами, які за свою працю отримують гроші. У ряді країн Європи, особливо в Бельгії та Німеччині, люди виносять свої речі на вулицю, особливо великогабаритну техніку в домовлений час, щоб їх підібрала фірма-збирач або перепродувальники. Таким чином до нас потрапляють холодильники, телевізори, мікрохвильовки, які були у користуванні.

Врожай «з других рук» сортують і піддають санітарній обробці, потім він може йти на експорт. Чим «секонд» може зашкодити здоров’ю?

Багатьох людей на порозі секонд-хенду спиняє страх за своє здоров’я. По-перше, ми не знаємо, хто носив річ раніше. По-друге, чим обробляють вживані речі і чи не зашкодить нам ця «хімія»?

Будь-який товар, у тому числі вживаний одяг, повинен мати супровідну документацію  - на кожну партію секонд-хенду країна, з якої імпортується продукція, видає документ про проведення дезінфекції. Одні країни видають сертифікати, інші - посвідчення. Ці документи перевізник, який транспортує товар, повинен пред’явити під час проходження митного контролю. Такий документ видається на кожну партію продукції. Якщо вона дуже велика, скажімо, понад п’ять тонн, і під час реалізації роздрібнюється на кілька торговельних об’єктів, то кожен з них повинен мати копію такого свідоцтва чи посвідчення, затвердженого оригінальною печаткою підприємства чи установи, яка відповідає за якість продукції. Кожен покупець задля власної безпеки має право ознайомитися з такими документами.

Утім навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань  - від найпростіших до надзвичайно складних. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо їх можуть вразити грибки. Бувають і більш складні випадки. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом. На неї могли потрапляти збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. Те ж саме стосується й інших інфекційних захворювань.

 

Як обробити вживаний одяг і взуття?

Якщо Ви зважилися на покупку в секонд-хенді, не забувайте про правила безпеки. Що стосується виробів із тканини, то наполегливо рекомендуємо попрати одяг порошком (якщо можливо, то при високих температурах) та попрасувати. Робити це бажано паровою праскою.  Це є фізичний метод дезінфекції. При високих температурах бактерії та збудники інфекцій гинуть. А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: поставити у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і помістити у поліетиленовий пакет на добу. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.

Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах. Найчастіше у таких випадках використовують формалін. Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому рекомендуємо утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками, особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко.   

Чи купувати речі «у другі руки»  - особиста справа кожного.

Та факт залишається фактом: багато українців уже не уявляють свого життя без секонд-хенду. Але користуючись нашими порадами можна значно зменшити ризик інфекційного захворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




.

Електронна пошта

vptlum@ukr.net

 

23803078@mail.gov.ua

 

 

Історична довідка від Українського інституту національної пам’яті
Тлумацька РДА у фейсбук
 
Працює гаряча лінія Тлумацької РДА
 
Безоплатна правова допомога
Про забезпечення функціонування української мови як державної
Дія. Цифрова освіта
Анонс
Інформація для людей із порушенням слуху
Корисна інформація для людей із вадами зору для перегляду веб-сайту

.

Оперативна інформація з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях

 

Статистика сайту

MyCounter - счётчик и статистика


.

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області