29 березень 2020
Пошук
Розширений пошук

Реєстрація

Логін
Пароль
Увійти
Реєстрація
Інститути влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


.
Важлива інформація
 На головну

Терміни видачі готівкових коштів під звіт

 

Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі

12.11.2018

 

ДФС звертає увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.

 

 Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

 

 ¨ а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

 

 ¨ б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого чл

25.10.2018

 

Відповідно до п. 19 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України.

 

Готівка видається під звіт:

 

1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

 

2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів - на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

 

3) на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

 

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

 

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

 

Звітність ФОП – «єдинника», який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність

 

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

 

 Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП). 

 

 Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

 

 Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

 

 Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями.

 

 Доходи, отримані від здійснення незалежної професійної діяльності, відображаються у податковій декларації за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 ПКУ), тобто до 1 травня, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами і доповненнями.

 

 Отже, ФОП – платнику єдиного податку, який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи.

 

Понад 37 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до місцевого бюджету Тлумаччини

23.10.2018

Впродовж  січня-вересня 2018 року СГ юридичні особи та фізичними особи-підприємці, які перебувають на обліку в Тлумацькій ДПІ Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області, сплатили до місцевого бюджету 37 млн. 161тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.  У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку на доходи фізичних осіб збільшились на 8 млн. 324 тис. Грн.

 

 

Понад 56 мільйонів гривень платники Тлумаччини спрямували на соціальні виплати

За січень-вересень 2018 року платники Тлумаччини  перерахували до бюджету 56 млн. 116 тис. грн. єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з січнем-вереснем минулого року надходження збільшились на 3 млн. 897 тис.грн. Зокрема у вересні поточного року на соціальні виплати направлено 5 млн. 122 тис.грн. ЄСВ.

Нагадаємо, з 01.09.2018  платники єдиного внеску подають звітність  з ЄСВ за новими формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

 

 

Порушникам Прикарпаття донараховано понад 2,8 мільйони гривень штрафів у сфері готівкових розрахунків

В Головному управлінні ДФС у Івано-Франківській області повідомили, що за січень-вересень 2018 року проведено 256 фактичних перевірок та 4 документальних перевірок в сфері готівкових розрахунків. За їх результатами платникам донараховано 2,8 млн. грн. штрафів та пені.

У відомстві зазначили, що на сьогоднішній день в регіоні зареєстровано 7576 реєстраторів розрахункових операцій та загальна сума виторгу за 9 місяців склала 2,1 млн. грн.

Нагадаємо, що обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання передбачена положеннями п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому звертаємо увагу, що за порушення вимог законодавства до суб’єктів господарювання, які не зареєстрували реєстратори розрахункових операцій, застосовуються штрафні (фінансові) санкції: вчинене вперше – 1 гривня; за кожне наступне - 100 відсотків вартості товарів, проданих з порушеннями.

Крім того повідомляємо, що з 26.09.2018 року в ІТС «Податковий Блок» у відкритій частині кабінету платника податків запроваджено сервіс перегляду чеків, надісланих від реєстраторів розрахункових операцій, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО. Для цього необхідно зайти на офіційний портал Державної фіскальної служби України вкладення «Електронний кабінет».

Сервіс знаходиться у відкритій частині електронного кабінету, доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО).

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо ви не знайшли свою електронну чешку в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою: infozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.

Нагадаємо, що E-Receipt – нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка передбачатиме тільки реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів і не потребуватиме плати за користування нею. Електронний чек генерується, зареєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігається в e-Receipt і буде доступний для перегляду в електронному кабінеті.

 

У разі переходу із загальної на спрощену систему оподаткування підприємці подають податкову декларацію про доходи за квартал

 Відповідно до п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 49 ПКУ фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Порядок заповнення декларації регламентується Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 № 859 зі змінами (далі - Інструкція).

Зокрема, фізичні особи - підприємці, які подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу у рядку 2 вказують арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік) та номер відповідного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування арабською цифрою від 1 до 3 (п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції).

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.

Таким чином, фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб – підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.09).

 

 

Екологічний податок сплачується до бюджету первинними водокористувачами

12.10.2018

 

 Екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування, здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.

 

 При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.

 

 Відповідно до п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

 

 Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

 

 Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

 

 Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

 

 Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

 

 Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

 

 Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 120.01).

 

 

ДФС запустила для тестування E-Receipt

1

 ДФС України забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt – електронний чек, що розробляється службою в рамках реалізації експериментального проекту, розпочатого Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

 

 Для тестування пропонується безоплатне клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android, що розміщене за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt. Наступним етапом буде розробка програмного забезпечення для операційної системи IOS.

 

 Для реєстрації кас та касирів у приватній частині «Електронного кабінету» створено електронний сервіс «Експериментальний проект РРО».

 

 Даний сервіс надає можливість платникам обрати із запропонованого списку господарську одиницю, де розміщено касу, пілотний проект, у якому вона візьме участь, та зареєструвати в режимі он-лайн касу та касирів.

 

 Для того, щоб розпочати роботу з касою необхідно відкрити зміну, сформувати електронний чек.

 

 Формування електронного чеку здійснюється за допомогою довідника номенклатури товару, який необхідно заповнити до початку роботи з касою відповідно до інструкції користувача, що розміщена за посиланням: http://217.76.198.145/E-Receipt.

 

 Інструкція користувача щодо роботи з сервісом в «Електронному кабінеті» розміщена в меню «Допомога».

 

 У разі виникнення питань під час тестування, а також пропозицій (зауважень) щодо роботи електронного сервісу, пропонується надсилати листи на поштову адресу: infozvit@sfs.gov.ua.

 

 За результатами тестування інформаційної системи E-Receipt ДФС буде подано до Мінфіну пропозиції щодо участі у експериментальному проекті у порядку, визначеному постановою КМУ від 13 червня 2018 року № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

 

 Крім того, ДФС реалізовано і електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) , так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.

 

 Сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

 

 Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

 

 Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером та датою. Якщо не знайдено свого електронного чека в системі, необхідно зробити його фото та надіслати за адресою infozvit@sfs.gov.ua. ДФС буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів.

 

Довідково: E-Receipt-нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

 

 Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

 

 Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в «Електронному кабінеті» як платником, так і покупцем.

 

 Вищевказана інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/351913.html

 

 

 

 

Відкрита частина «Електронного кабінету» надає можливість платникам користуватись послугами без ідентифікації особи

 

 «Електронний кабінет» – це сервіс веб-порталу ДФС України, який надає можливість платнику спілкуватися з фахівцями органів ДФС у режимі реального часу.

 

 Користуватись «Електронним кабінетом» (далі – «Е-кабінет») можуть не лише юридичні особи та фізичні особи – підприємці, але й будь-яка особа, яка бажає отримувати адміністративні послуги, консультації, здійснювати розрахунки з бюджетом, замовляти та отримувати довідки, звітувати в електронному вигляді не виходячи з дому.

 

 Знаходиться «Е-кабінет» на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням саbіnеt.sfs.gov.ua

 

 «Е-кабінет» складається із двох функціональних частин:

 

 ¨ відкрита (загальнодоступна);

 

 ¨ приватна (особистий кабінет).

 

 Користуватись послугами відкритої частини «Е-кабінет» можна без ідентифікації особи (без використання електронного цифрового підпису).

 

 Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

 

 У відкритій частині «Е-кабінету» можна ознайомитись з новинами в оподаткуванні та роботі ДФС України, ознайомитись з бланками податкової звітності та іншими документами, що подаються до фіскальних органів, ознайомитись з договорами про визнання електронних документів. В розділі «Допомога» можна ознайомитись з інструкцією користувача «Е-кабінету». Також у користувачів є можливість (як у відкритій так і у приватній частині «Е-кабінету») повідомити ДФС України про методологічні або технічні помилки у роботі «Е-кабінету».

 

 Сервіс «Календар» надає можливість ознайомлення з податковим календарем (отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання податкової звітності).

 

 Сервіс «Контакти» інформує платників щодо діючих центрів обслуговування платників, їх адрес, телефонів, режиму роботи.

 

 Сервіс «Реєстри» надає можливість ознайомитись з відкритою інформацією з різних реєстрів (загалом 16 розділів, в т.ч. 12 реєстрів):

 

 ● дані про взяття на облік платників податків;

 

 ● система обліку публічної інформації;

 

 ● довідка про відсутність заборгованості;

 

 ● інформація про реєстратори розрахункових операцій (РРО);

 

 ● інформація про книги обліку розрахункових операцій (КОРО);

 

 ● реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;

 

 ● реєстр неприбуткових установ та організацій;

 

 ● реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

 

 ● реєстр страхувальників;

 

 ● реєстр платників єдиного податку;

 

 ● єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій;

 

 ●реєстр податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), реєстрація яких зупинена;

 

 ● дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;

 

 ● дані реєстру отримувачів бюджетної дотації;

 

 ● дані реєстру платників ПДВ;

 

 ● реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу.

 

 

Терміни подання звіту та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями у разі припинення підприємницької діяльності

01.10.2018

 

Відповідно до п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці (ФОП).

 

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи-підприємці формують та подають до органів ДФС

 

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

 

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 435).

 

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).

 

При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

 

Податкова соціальна пільга надається одному з батьків до кінця року, в якому дитина досягає 18 років

 

 

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

 

 Згідно з пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 689 грн, у 2017 році –  800,0 грн, у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину.

 

 Підпунктом 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), має право платник податку який:

 

 а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

 

 б) утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

 

 При цьому, ПСП, передбачена пп. 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» пп. 169.1.3  п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (пп.169.3.3 п.169.3 ст.169 ПКУ).

 

 

Спрощенці Тлумаччини поповнили місцеві бюджети більш як на 8 млн. грн.

24.09.2018

 

За січень-серпень 2018 року суб’єкти господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування сплатили до бюджету 8 млн. 597 тис. гривень єдиного податку. Це на 2 млн. 893 тис. гривень більше, ніж за січень-серпень 2017 року.

 

Фізичні особи-підприємці спрямували до бюджету 6 млн. 21 тис. гривень, що на  2 млн. 461 тис. гривень більше, ніж за аналогічний період 2017 року, решта – 2 млн. 576 тис. грн. – сплачено юридичними особами.

 

Нагадаємо, суб’єкти господарювання, які бажають з 1 жовтня поточного року перейти на сплату єдиного податку або змінити групу єдиного податку, повинні не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу подати до Центру обслуговування платників заяву встановленої форми про право застосування спрощеної системи оподаткування. Граничний термін подання такої заяви - 14 вересня. Якщо ж платник бажає відмовитись від спрощеної системи, то заяву слід подати до 20 вересня.

 

 

Порядок зняття з обліку фізичної особи – підприємця в органах ДФС

 

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок № 1588).

 

Згідно з розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття ФОП як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

 

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

 

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

 

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

 

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

 

повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

 

декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

 

Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

 

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, в тому числі ФОП – платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).

 

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (п.п. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями).

 

Зняття з обліку ФОП – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

 

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому, термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема при припиненні діяльності ФОП, ПКУ не визначено.

 

Дані про зняття з ФОП як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07).

 

 

 

 

Спадкоємець не має права отримати інформацію про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у разі смерті фізособи

18.09.2018

 

Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів. 

 

 Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

 

 Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення № 822).

 

 Так, відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною у додатку 17 Положення № 822 (п. 8 розділу Х Положення № 822).

 

 Пунктом 3 розділу VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані у Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть. 

 

 Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися, зокрема, за рішенням суду або коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розділу VII Порядку № 210).

 

 На підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

 

 Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла. Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розділу VII Порядку № 210.

 

 

Податок на додану вартість: порядок оподаткування операцій з тимчасового ввезення (імпорту)/вивезення (експорту) товарів

 

 

ДФС повідомляє, що відповідно до п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:

 

 ► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

 

 ► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

 

 До операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ (п. 206.8 ст. 206 ПКУ).

 

 

 

Звіт про контрольовані операції за 2017 рік необхідно подати до 1 жовтня 2018 року

 

В Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області нагадують, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

 

Засади визначення операцій контрольованими зазначені у п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України.

 

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

 

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 зі змінами і доповненнями (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0187-16).

 

Отже, платникам податків, які здійснювали контрольовані операції у 2017 році, необхідно подати звіт про контрольовані операції до органів фіскальної служби до 1 жовтня 2018 року.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

Детінізація ринку праці – на контролі прикарпатських податківців

12.09.2018

 

Як повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області,  впродовж січня – серпня 2018 року податківцями легалізовано працю 984 осіб. Узаконення трудових прав такої кількості «тіньових» працівників стала можлива завдяки контрольно-перевірочній роботі підрозділами доходів і зборів з фізичних осіб служби стосовно платників податків, які виплачували заробітну плату та інші доходи з порушенням вимог податкового та трудового законодавства.

 

Зокрема, працівниками відомства у минулому році перевірено 124 суб’єкта господарювання, які мали потенційні «трудові» ризики. Як результат, роботодавцям – порушникам, які нехтували законом, додатково донараховано майже 5,3 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,1 млн. гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

 

Крім того, з метою запобігання та упередження використання неоформленої найманої праці  суб’єктами господарювання, легалізації заробітної плати та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, фіскальною службою Івано-Франківщини спільно з іншими контролюючими органами проводиться роз’яснювальна робота. Зокрема, на засіданнях робочих груп з питання виплати заробітної плати у законодавчо встановлених розмірах заслухано 860 керівників підприємств, з яких 779 в результаті проведеної роботи підвищили рівень заробітної плати найманим працівникам та додатково сплатили до бюджету 309,6 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та 397,5 тис. грн. ЄСВ.

 

У фіскальному відомстві нагадують, 5 вересня Уряд ухвалив розпорядження „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення”, яким передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

 

Розпорядженням передбачено посиленння координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення змін до них змін з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

 

Реалізація акта сприятиме підвищенню ефективності державної політики щодо захисту трудових прав людей, зменшенню застосування незадекларованої праці та посиленню дисципліни сплати податків і єдиного соціального внеску.

 

Компенсація за створення робочих місць для працевлаштування безробітних не включається до складу доходу фізичної особи – підприємця

 

Відповідно до частини другої ст. 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

 

Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних, але якій відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.

 

Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 347), визначає механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця.

 

Згідно з п. 9 Порядку № 347 центр зайнятості Державної служби зайнятості України перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до контролюючих органів, передбаченої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо суми нарахованого єдиного внеску.

 

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється  ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

 

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

 

Статтею 128 глави 13 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність мають право залучати найманих працівників.

 

Відповідно до п. 177.7 ст. 177 ПКУ фізична особа підприємець вважається податковим агентом працівника – фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах.

 

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу), обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також суми єдиного внеску у розмірі і порядку встановлених законом.

 

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), форма та порядок ведення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481).

 

Сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці відображаються у гр. 7 Книги (п.п. 7 п. 6 Порядку № 481).

 

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець суму коштів, отриману від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонду соціального захисту інвалідів) у вигляді компенсації за створення робочих місць для працевлаштування безробітних, у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, не включає до складу доходу фізичної особи – підприємця, однак відображає її у гр. 7 Книги із від’ємним значенням. Сума компенсації вираховуються із витрат господарської діяльності.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.04).

 

Торгівля продукцією власного виробництва не потребує застосування РРО

10.08.2018

 

Інколи виробники продукції вирішують самостійно реалізовувати власну продукцію. Виникає питання: чи потрібно в такому випадку використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)?  ДФС  нагадує таким платникам, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва. Тож для підприємств, установ і організацій усіх форм власності при здійсненні торгівлі виключно власної продукції, за умови проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, використання РРО не є необхідним. Слід зауважити що це не поширюється на продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та на підприємства торгівлі і громадського харчування.

Підприємці, які досягли пенсійного віку, не сплачують ЄСВ

ДФС повідомляє, що відповідно до Закону  України від 08 липня 2010 року N2464-VI  «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподатковування, а також члени їх родин, які беруть участь  у здійсненні ними підприємницької діяльності, є платниками ЄСВ.

Однак, згідно із частиною 4 статті 4 Закону, фізичні особи - підприємці звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й одержують пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Разом з тим за найманих робітників, у тому числі інвалідів або пенсіонерів за віком, сплата єдиного внеску підприємцями здійснюється на загальних підставах згідно з діючим законодавством.

 

Для платників єдиного внеску з 1 серпня – нововведення

07.08.2018

 

ДФС інформує платників єдиного внеску про те, що з 1 серпня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 року №511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Зазначеним документом внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за N 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року N 441), та викладено його у новій редакції.

Зокрема, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, у разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення діяльності, відповідно до п.11 розділу III Порядку формують та подають до органу доходів і зборів звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна" протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нагадаємо, Порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України.

 

На Івано-Франківщині викрито ОЗГ, члени якої сформували підприємствам реального сектору економіки 59 млн. грн. фіктивного ПДВ

03.08.2018

 

Співробітники податкової міліції Івано-Франківської області у липні поточного року, під процесуальним керівництвом прокуратури області, направили до суду обвинувальний акт стосовно 3-х учасників організованої злочинної групи, які здійснювали фіктивне підприємництво.

Встановлено, що упродовж 2016-2018 років вказані особи, будучи об’єднані єдиним злочинним планом з розподілом функцій та ролей, діючи у складі стійкої організованої групи, використовували реквізити підконтрольних їм фіктивних суб’єктів господарювання для оформлення безтоварних операцій з метою безпідставного формування підприємствам реального сектору економіки податкового кредиту з ПДВ. За ці послуги учасники ОЗГотримували грошову винагороду у розмірі 8-12% від суми перерахованих безготівкових коштів.

Внаслідок таких дій ділки сформували реальним суб’єктам господарювання більше 59 млн. грн. фіктивного ПДВ.

Наразі вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.

 

Орендарі зобов’язані надати копію договору оренди земельної ділянки фіскальній службі

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути, меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПКУ):

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки; для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних заcадах (пп. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

Звертаємо увагу, що згідно із статті 25 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

 

Подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску членами фермерських господарств

Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 01 травня року за результатами фінансового року.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 435 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розд. IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 5 розд. ІІІ Порядку № 435.

 

Вимоги до новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій, які допускаються до участі в пілотному проекті

01.08.2018

 

ДФС України розпочато реалізацію пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій.

Нагадаємо, з 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Згаданим Порядком зазначено, що до новітніх моделей комплексів застосовуються на період проведення експериментального проекту вимоги, затверджені постановами КМУ від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» і від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» з урахуванням таких особливостей, що програмні комплекси повинні забезпечувати, зокрема:

 - виконання розрахункової операції та передачі контрольно-звітної інформації до системи обліку даних в режимі реального часу;

 - друкування розрахункових та інших звітних документів;

 - збереження даних про опис товарів, фіскальної інформації, даних, на основі яких формуються розрахункові документи та звіти про розрахункові операції;

 - використання електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для здійснення технологічних операцій;

 - використання технології, розробленої Національним банком України, або електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для захисту від підміни та модифікації даних реєстраторів.

 Зазначимо, що інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, забезпечує оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм.

Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування.

 

Якщо торгуєте в магазинах, які розташовані на території ринку

 

Законодавством України, зокрема Податковим кодексом, передбачено можливість для платників податків обрати спрощену систему ведення обліку та звітності. В залежності від виду здійснення господарської діяльності платники обирають одну із чотирьох груп єдиного податку. Першу групу платників єдиного податку можуть обрати фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

 Визначення торгового місця міститься в Інструкції № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209. Зокрема: торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Проте магазини та об’єкти ресторанного господарства, які сьогодні масово розташовані на ринках, не відносяться до торгових місць.  Тож ті підприємці, які здійснюють роздрібний продаж товарів в магазинах, що розташовані на території ринку, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи.

Порядок відображення відомостей у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за формою 1ДФ

26.07.2018

 

Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ (далі – розділ II) визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зокрема:

у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

 

Путівки на відпочинок за рахунок профспілки. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб

 

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюється на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім'ї.

В податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок відображається за ознакою доходу "156".

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового кодексу України.

Для отримання податкової знижки за навчання правильно заключайте договір та заповнюйте розрахункові документи

23.07.2018

 

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

З метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

Змінено інструкцію про порядок нарахування і сплати ЄСВ

 

З 26 червня 2018 року набули чинності зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 травня 2018 року за № 645/32097).

Ця Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до змін розширено перелік платників єдиного внеску, зокрема, з 01.01.2018 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства.

Також змінено звітні форми – таблиця 1 Додатка 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (створено уніфіковану форму для платників єдиного внеску визначених пунктами 4, 5, 51 частини першоїстатті 4 Закону України № 2464).

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72943.html .

 

 

Громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік до 1 серпня необхідно сплатити ПДФО та військовий збір

19.07.2018

 

 ДФС нагадує громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, –  у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

  

Змінили місце проживання? – Подбайте про візит до органів ДФС

 

 У кожного громадянина є свій індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від нього, та облік яких ведеться в окремому реєстрі за серією та номером паспорта.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на кожну фізичну особу заведена облікова картка, в якій міститься така інформація (п. 70.2 Податкового кодексу України): прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

Відтак, слід знати, згідно п. 70.5 Кодексу фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Відповідно до п. 70.7 ПКУ, у разі зміни будь-якої інформації з переліку, наведеного вище, громадянин повинен подати до фіскальної служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5 ДР.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5 ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

 

Податок на нерухомість: звірка даних проводиться за заявою платника

16.07.2018

 

Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення зобов’язані сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

 ● об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

 ● розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

 ● права на користування пільгою із сплати податку;

 ● розміру ставки податку;

 ● нарахованої суми податку.

 У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Довідково: податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Фінансова звітність – невід’ємна частина податкової звітності з податку на прибуток

16.07.2018

 Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

 Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

 Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ).

 Відповідно до вимог п. 46.5 та п. 46.6 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

 Пунктом 48.1 ст. 48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.

 Так, у спеціально відведеному полі декларації «Наявність додатків» у клітинці ФЗ проставляється позначка «+» та у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності»  позначка «+» проставляється у відповідних клітинках, а саме:

 

 - Баланс (Звіт про фінансовий стан);

 

 - Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

 

 - Звіт про рух грошових коштів;

 

 - Звіт про власний капітал;

 

 - Примітки до річної фінансової звітності;

 

 - Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва;

 

 - Спрощений фінансовий звіт  суб’єкта малого підприємництва.

 

 Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7  ст. 48 ПКУ).

 За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Кому і де забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів

12.07.2018

 

 Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.

 Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 

 1) особами, які не досягли 18 років; 

 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 

 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 

 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 

 6) з торгових автоматів;

 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 

 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 

 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 

 10) з рук; 

 11) у невизначених для цього місцях торгівлі. 

 Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби. 

 На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів. 

 Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. 

 У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

 При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

 З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.05).

 

 

Аванс отримано, а відрядження відмінено: наслідки для підзвітної особи

 

Згідно із п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), готівка видається під звіт:

 1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

 2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

 3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівки під звіт.

 Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

 Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59), направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

 Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

 Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

 Водночас при неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, згідно з п. п. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

 Нормами п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

 

 Отже, кошти (аванс) відрядженому працівникові повинні видаватися перед від’їздом у відрядження. Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

 Коли працівником протягом трьох банківських днів не повернено аванс на відрядження, сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, включається до оподатковуваного доходу працівника.

 

Особливості заповнення РК до ПН залежно від окремих ситуацій, що виникають в процесі господарської діяльності платників податків

03.07.2018

 

 ДФС України у зв’язку з наявністю численних запитів платників податків щодо складання розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН), що видаються покупцям – платникам ПДВ, листом від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам» (далі – Лист ДФС № 18983) узагальнила роз’яснення про особливості заповнення табличної частини таких РК в залежності від причин, з яких відбувається коригування.

 

  Деякі випадки коригування.

 

Зміна окремих показників табличної частини ПН

 

 1. Після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

 

 1.1. Загальні правила

 

 РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.

 

 В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.

 

 У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).

 

 1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів

 

 В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:

 

 - в графі 1– номер рядка ПН, що коригується;

 

 - в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів».

 

 Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

 

 - в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)»зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

 

 - в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);

 

 - графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;

 

 - в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка ПН, що коригується;

 

 - в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).

 

 Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А РК.

 

 Лист ДФС № 18983 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

 

 

 

Про визначення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води

02.07.2018

 

 Державна фіскальна служба України листом від 08.05.2018 N 1388/4/99-99-12-02-03-13 надала роз’яснення щодо визначення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) та повідомила таке.

 

 Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Кодексу, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

 

 Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 N 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за N 593/28723 (далі - Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю ("з" або "без" урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об'єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

 

 обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Задоволення питних потреб), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

 

 обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб - рядок 8, оскільки податкове зобов'язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "0" (нуль);

 

 обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі - Власні технологічні потреби), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

 

 обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб - рядок 8,

 

 коефіцієнта 0,3 - рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу), ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9;

 

 обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Потреби вторинних споживачів), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

 

 обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів - рядок 8,

 

 оскільки податкове зобов'язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "1" (один),

 

 ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9.

 


 

 

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

 

Сплата єдиного внеску фермерськими господарствами

03.07.2018

 

З 1 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

 

Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання.

 

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

 

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

 

Нагадуємо, мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ).

 

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%).

 

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

 

Такі платники мають право сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів.

 

Зазначені норми передбачені п. 5 1 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

 

 

Сплата єдиного внеску новоствореними підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи

03.07.2018

 

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:

 

для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

 

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;

 

для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

 

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

 

Таким чином для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація, та база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.04.02).

 

 


 

 

 

Нове у веденні касових операцій. Який порядок оприбуткування готівки

03.07.2018

 Постановою НБУ від 24.05.2018 № 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено зміни до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

 Зокрема, внесено зміни до порядку оприбуткування готівки.

 Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

 Оприбуткування готівки – це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

 Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

 Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

 Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і ї підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

 Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

 - підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

 - здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

 - обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

 Установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).

 Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства.

 Підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці.

 Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 Зазначена норма передбачена п.п 18 п. 3 розд. I; п. 11-13 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Спрощенці Тлумаччини поповнили місцеві бюджети більш як на 5 млн. грн.

 

За січень-травень 2018 року суб’єкти господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування сплатили до бюджету 5,5 млн. грн. єдиного податку. Це на 1,1 млн. грн. більше, ніж за січень-травень 2017 року.

 

Із загальної суми надходжень фізичні особи-підприємці спрямували до бюджету 3,9 млн. грн., що на  1,1 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Юридичні особи – сплатили 1,6 млн. грн. єдиного податку.

 

 

Понад 19 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до місцевого бюджету Тлумаччини

 

За січень-травень 2018 року суб’єкти господарювання - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які перебувають на обліку в Тлумацькому відділенні  Тисменицької ОДПІ, сплатили до місцевого бюджету 19,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.  У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження  збільшились на 3,9 млн. грн.

 

 

 

ЄСВ на суму заробітної плати працівників – осіб з інвалідністю нараховується ФОП – роботодавцем на загальних підставах

20.06.2018

 

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

 

 Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що платники ЄСВ, які є роботодавцями, нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями.

 

 ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

 

 Слід зауважити, що згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 відсотка визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю. Тобто, вказаний розмір ЄСВ не розповсюджується для застосування роботодавцями – фізичними осібами – підприємцями (далі – ФОП), які використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю.

 

 Отже, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

На сайті Тлумацької РДА розміщені оновлені реквізити бюджетних рахунків, які почнуть діяти з 2 липня

 

Тлумацьке відділення Тисменицької ОДПІ інформує, що з 02 липня 2018 року бюджетні рахунки, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів, будуть повністю змінені через запровадження Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів.

 

Відтак, з метою подальшого забезпечення надходжень бюджетних платежів, недопущення втрат бюджетів та упередження виникнення у платників податкового боргу, наголошуємо, що рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів стануть активними (розпочнуть діяти і їх можна буде застосовувати платникам податків регіону)  тільки з 02 липня 2018 року.

 

Отож, будьте пильними! З оновленими реквізитами рахунків можна ознайомитись на сайті Держказначейства України (http://www.treasury.gov.ua) у розділі „Реквізити рахунків” або на сайті Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua) у  рубриці „Бюджетні рахунки”.

Додаток  державний бюджет.xls

                 мyсцевийбюджет, xls

 

 

 

 

Понад 1,3 млн. гривень податку на прибуток надійшло до бюджету від платників Тлумаччини

 

Впродовж  п’яти  місяців 2018 року платники Тлумаччини сплатили до Зведеного бюджету України 1 млн. 306 тис  гривень. податку на прибуток. Із зазначених коштів державний бюджет одержав 1 млн. 044 тис. грн., що перевищує минулорічні показники на 544,5 тис. гривень, а місцева казна – 261,4 тис. гривень., що більше на 241,4 тис. гривень  ніж за п’ять місяців 2017 року.

 

 

 

 

 

 

 

ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Чи включається до складу доходу підприємця вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?

19.06.2018

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

 

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

 

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ.

 

Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.

 

Зцим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.04).

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску

08.06.2018

 

З 08.06.2018 набирає чинності  наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).

 

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:

 

платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

 

взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

 

Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.

 

Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.

 

Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

 

У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

 

Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.

 

У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

 

Порядок митного оформлення транспортних засобів, які ввозяться громадянами на митну територію України

08.06.2018

 

Відповідно до частини першої ст. 377 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами і доповненнями (далі – МКУ) товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

 

Форма декларації, що використовується для декларування громадянами транспортних засобів для вільного обігу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».

 

Порядок митного контролю і митного оформлення транспортних засобів  (далі – ТЗ), що ввозяться громадянами для вільного обігу на митній території України, визначено Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708 (далі – Правила).

 

При ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або уповноважена особа надає уповноваженій особі митниці ДФС, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду і подає оригінали та ксерокопії таких документів (п. 7 розд. І Правил):

 

що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

 

реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

 

що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);

 

паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;

 

довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

 

Митне оформлення ТЗ, що ввозяться громадянами для вільного обігу на митну територію України, проводиться митницею за місцем постійного проживання або тимчасового перебування таких громадян.

 

Громадяни можуть обрати один з двох можливих способів митного оформлення ввезених з метою вільного обігу ТЗ:

 

при ввезенні на митну територію України ТЗ для вільного обігу громадянин має можливість оформити в митниці ДФС за місцем проживання попередню декларацію (далі – ПД). Тобто перерахувати кошти на відповідний рахунок митниці ДФС для забезпечення сплати митних та інших платежів. Оформлення ПД можливе за умови надання митниці ДФС повної інформації про ТЗ, а саме: тип, модель та марка, колір, рік виготовлення та дата першої реєстрації, ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна, об‘єм двигуна (куб. см);

 

за відсутності ПД, пропуск ТЗ при в’їзді в Україну здійснюється за умови застосування заходів гарантування його доставки до митниці призначення. Для здійснення контролю за ввезенням ТЗ на митну територію України з органу доходів і зборів відправлення на кордоні до органу доходів і зборів призначення, в зоні діяльності якого постійно проживає (тимчасово перебуває) його власник, використовується попередня митна декларація або митна декларація у митному режимі транзиту, оформлені в установленому порядку.

 

Водночас не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:

 

номер кузова (або ідентифікаційний номер), шасі (рами) чи двигуна якого знищено, підроблено або який не відповідає запису в реєстраційних документах;

 

що ввозиться в Україну громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в реєстраційних органах країни придбання або іншої країни;

 

що вивозиться за межі України громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в підрозділах МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ;

 

увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

 

що ввозиться для вільного обігу й за який не сплачено податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України;

 

який знято з обліку, увозиться з метою транзиту і на який не оформлено гарантії доставки до митного органу призначення.

 

Разом з цим, відповідно до Закону України від 06 липня 2005 року № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ТЗ за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» - з 1 січня 2016 року, за винятком ТЗ, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.02).

 

 

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

05.06.2018

 

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

 

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

 

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

 

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

 

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

 

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

 

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

 

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

 

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

 

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

 

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансовуполітику.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106).

 

 

Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

 

 Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

 

 «Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.

 

 За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

 

 Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

 

 «Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.

 

 За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.

 

 До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які  забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

 

 «Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.

 

 Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

 

 Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

 

 Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.

 

 Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

 

 Довідково:

 

 На теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій 109 тисячами суб’єктами господарювання зареєстровано 283 тис. РРО.

 

 

ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Суб’єкти господарювання можуть перейти на спрощену систему оподаткування, подавши заяву до 15 червня 2018 року

05.06.2018

 

 Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

 

 Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

 

 Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

 

 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

 

 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

 

 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

 

 4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

 

 Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

 

 Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

 

 Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

 

 Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

 

 До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

 

 При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

 

 Довідково: Загально доступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 107).

 

Про відповідальність громадян за несвоєчасну сплату земельного податку

 

 Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

 

 - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

 

 - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

 

 Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

 

 

 

Платники податку на нерухоме майно мають право провести звірку у контролюючих органах

01.06.2018

 

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до Центру обслуговування платників податкової інспекції за місцем проживання для проведення звірки даних щодо:

 

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

 

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

 

права на користування пільгою із сплати податку;

 

розміру ставки податку;

 

нарахованої суми податку.

 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.

 

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

 

Як відомо, платники – фізичні особи у 2018 році сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2017  рік за ставками, які застосовувались при розрахунку податку минулого року. До 1 липня 2018 року за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) буде направлено податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

 

Підстави для анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

 

 Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

 - заяви суб'єкта господарювання;

 - рішення   про   скасування   державної   реєстрації   суб'єкта господарювання;

 - несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

 - рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного збору (стосовно імпортерів);

 - рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного збору;

 

 - рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

 - продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.

 Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

 

 Порядок та механізм видачі, подовження дії, переоформлення, призупинення та анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначається Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

 

 

За продаж пива неповнолітнім передбачено штраф

 

 Відповідно до ст.15 прим.3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років, і особам, які не досягли 18 років.

 

 Продавець зазначених  товарів зобов’язаний отримати у покупця паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

 

 Згідно зі ст.17 Закону №481 за продаж неповнолітнім алкоголю та тютюну до суб’єктів господарювання застосовується штраф у розмірі 6800 гривень.

 

 Поряд з цим, у такого  суб’єкта господарювання анулюється  ліцензія на продаж алкогольних  та тютюнових виробів.

 

Чи має право платник податків надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені через «Електронний кабінет»?

 

 

 Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

 

 В заяві платнику необхідно зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

 

 Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі платники податків можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету / меню «Листування з ДФС».

 

 Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

 

 З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.03).

 

 

 

 

Податковий календар на 19 квітня 2018 року

18.04.2018

 

Тлумацьке  відділення  Тисменицької ОДПІ доводить до відома платників, що

  четвер, 19 квітня 2018 року, останній день сплати:

 

 - єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств за I квартал 2018 року;

 

- авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за I квартал 2018 року фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

 

 

Фізична особа – підприємець, який є особою з інвалідністю, за себе ЄСВ не сплачує

18.04.2018

Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

 Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу

 

 

Матеріальна допомога: коли є ЄСВ

18.04.2018

 

 Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. У тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

 

 Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначено Інструкцією №449, згідно пп. 5 3 розділу IV якої визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією № 5.

 

 Крім того, пп. 14 розділу І Переліку № 1170 встановлено, що матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначається адміністрацією підприємства) не є базою нарахування єдиного внеску.

 

 Водночас згідно з пп. 2.3.3. п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п.3.31 розділу 3 цієї Інструкції) відноситься до заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою нарахування єдиного внеску.

 

 

Деклараційна кампанія завершується  – 2 травня 2018 року

18.04.2018

 

 Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

 

 Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: «Електронний кабінет платника податків» https://cabinet.sfs.gov.ua/.

 

 Зауважимо, що наразі у Центрах обслуговування платників при податкових інспекціях області, насамперед очікують тих осіб, котрі протягом звітного 2017 року отримували доходи без оподаткування при виплаті, зокрема, доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; іноземні доходи; дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини).

 

 Також фізичні особи – платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

 

 

Понад 11 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до місцевого бюджету Тлумаччини

16.04.2018

За січень-березень 2018 року СГ юридичні особи та фізичними особи-підприємці, які перебувають на обліку в Тлумацькому відділенні  Тисменицької ОДПІ, сплатили до місцевого бюджету 11 млн. 140 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.  У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку на доходи фізичних осіб збільшились на 1 млн. 616тис. грн.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у  розмірі 3723 грн.

Фахівці  нагадують, що кампанія декларування доходів громадян триватиме до 1 травня 2018 року (включно).

 Подавати декларацію потрібно за податковою адресою, тобто місцем проживання, де особу взято на податковий облік.

 Подати декларацію можна й надіславши її поштою (не пізніше ніж 5 днів до завершення кінцевого терміну подання) або в електронному вигляді через електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» на веб-порталі ДФС України.

 Крім того, можна скористатися послугами уповноваженої особи.

 

Платники спрощеної системи оподаткування Тлумаччини поповнили місцеві бюджети більш як на 3 млн. грн.

16.04.2018

Засічень-березень 2018 року суб’єкти господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування сплатили до бюджету 3,6 млн. грн. єдиного податку. Це на 650 тис. грн. більше, ніж за січень-березень 2017 року.

В Тисменицькому управлінні  зазначають, що із загальної суми надходжень  фізичні особи-підприємці спрямували до бюджету 2,5 млн. грн., що на  733,5 тис. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Нагадаємо, що з 2018 року фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, в розрахунку на календарний місяць:

для 1-ї групи платників єдиного податку – у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (до 176,2 грн);

для 2-ї групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 744,6 грн).

 

 

Понад 800 тис. гривень надійшло до бюджету податку на прибуток від платників Тлумаччини

16.04.2018

Впродовж  трьох   місяців 2018 року платники Тлумаччини   сплатили до Зведеного бюджету України 864 тис. гривень. податку на прибуток. Із зазначених коштів державний бюджет одержав 645 тис. грн., що перевищує минулорічні показники на 171 тис. гривень, а місцева казна – 218 тис. гривень., що більше на 101 тис. гривень  ніж за три місяці 2017 року.

За словами начальника Тисменицького управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області Олега Адамовича, досягти зазначених результатів вдалось насамперед завдяки сумлінному ставленню бізнесу району до виконання свого обов’язку - сплачувати податки.

 

ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

16.04.2018

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).




.

Електронна пошта

vptlum@ukr.net

 

23803078@mail.gov.ua

 

 

Тлумацька РДА у фейсбук
 
Працює гаряча лінія Тлумацької РДА
 
Безоплатна правова допомога
Про забезпечення функціонування української мови як державної
Єдиний голос - комунікаційна платформа
Анонс
Інформація для людей із порушенням слуху
Охорона праці очима дітей

Корисна інформація для людей із вадами зору для перегляду веб-сайту

.

Оперативна інформація з питань цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях

 

Статистика сайту

MyCounter - счётчик и статистика


.

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © Веб-портал органів державної влади та органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області